Червень 27, 2013 0 113 Переглядів

ВІН ПРОСЛАВИТЬ МЕНЕ!

    Серед багатьох днів народження цей – унікальний. У день П’ятидесятниці народжена дитина, на імя «Церква», яка одразу заговорила, заговорила мовами багатьох народів – новими мовами!

  Нові мови, дані Богом будівничим вавилонської вежі стали предметом поділу і непорозуміння. Нові мови новонародженої Церкви, стали ознакою присутності у людині Духа Святого. Оскільки мова – це інструмент спілкування, можливість вербально донести думку до співрозмовника, — у Божих намірах було – Свій Божественний задум через одкровення Святого Духа донести, зробити відомим «аж до краю землі». Слова Ісуса Христа, винесені у заголовок означають: Дух Святий прославить, тобто виявить публічно Мене, зробить Моє Ім’я відомим цілому світу!    

    Чи ж не це робить наповнений Духом рибалка Петро? Після короткого пояснення – що власне відбулося – він одразу починає прославляти (робити відомим) ім’я Христа Ісуса і Його жертви: «Мужі Ізраїльські! Вислухайте слова оці: Ісуса Назарянина, Мужа що Його Бог прославив (зробив відомим) вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас… Отож, ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його.., що Його розіп’яли ви…» (Дії 2:22, 36).

     У день П’ятидесятниці представники майже двадцяти народностей на своїх власних мовах почули про викупну жертву Спасителя. Дух Святий почав прославляти публічно, робити відомим Ім’я Христове через проповідь Євангелії. Відомий служитель АБ США Томас Траск говорить: «Неможливо бути п’ятидесятником і не мати в серці бажання служити. Місіонерство – це результат П’ятидесятниці. Саме тому і був подарований день П’ятидесятниці – щоб Церква Христова стала Тілом, що рухається місіонерською роботою. Нажаль, сьогодні значна кількість церков, які на доктринальному і на практичному рівні є п’ятидесятницькими, тим не менше, не мають місіонерського бачення. Вони пропускають ту ціль, ради якої Бог дав Церкві наповнення Святим Духом».

     Серед багатьох християн сучасності поширена думка, що хрещення Святим Духом з ознакою інших мов є заключною ланкою у слідуванні за Христом. Наповнення Духом стає особливим емоційним переживанням, надзвичайною релігійною насолодою, яку хочеться переживати ще і ще. Це стає кінцевим актом у сфері духовних відносин з Богом. Насправді ж – охрещення у Дух Святий, наповнення Ним – це благословенний початок руху у напрямку поширення Царства Божого. «Ви приймете силу Духа Святого і будете Моїми свідками аж до краю землі» — це головний стержень і ціль злиття Святого Духа, цією Силою ви зможете це зробити! Трагізм багатьох християн полягає у наступному – переживати духовну ейфорію, отримувати духовне задоволення, бути споживачем благодаті і не робити жодних кроків для використання сили і дарів Святого Духа на головну ціль – свідчити, прославляти, робити відомим Ім’я Ісуса!

      Мовою економістів цю думку можна сформулювати фразою – бюджетні кошти використовуються не за призначенням. За такі порушення є стаття у Кримінальному Кодексі України. Пригадую, у далекому дитинстві, ми разом з однолітками, сусідськими хлопчаками, проводили «експеримент». У домі діда Гриця на стіні висів на ланцюжку масивний кишеньковий годинник. Нам вдалося зняти кришку і побачити бездоганний рух маленьких шестерень і коліщаток. Потім була коротка дискусія – чи можна цими коліщатками змолоти пісок, або з годинника зробити млин. Сказано – зроблено. Ми потрошечку сипали пісок на механізм годинника… Що було далі – зможете здогадатися самі… Цінну річ було використано не за призначенням.

      Використовування благодатної дії Духа Святого «не за призначенням» веде до Його засмучення, до нехтування Ним, зрештою – до розриву стосунків.

      Шановні читачі блогу! Сердечно вітаю вас з Днем П’ятидесятниці, з днем народження Церкви Христової! Дорогі місіонери, як у той далекий день так і сьогодні ціль Духа Святого – прославляти Христа, робити відомим Його Ім’я на Волині, в Україні, Татарії, Удмуртії, Чувашії, Польщі, Болгарії – аж до краю землі… Усім, хто присвятив себе для місіонерства – Дух Святий вам у поміч.     

Попередня Спадок наш найкращий
Наступна Відбувся молодіжний з’їзд у Мукачеві

Вам також може сподобатися

Роздуми

«Легке» й «важке» християнство

 «Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті!» Ці слова вигукував натовп, адресуючи Ісусу Христу, що на осляті в’їжджав в Єрусалим (Ін.12:13). Йому, як царю Ізраїлю, простирали пальмове віття і одяг. Народ був на піку радості, в ейфорії очікування того, що Ісус сяде на царському троні в Єрусалимі. Але Він сказав: «Моє Царство не із світу цього». Христос не виправдав сподівання народу. Пройшло усього декілька днів і титул «цар Ізраїлю» так само був знову виголошений над Ісусом, але вже при кардинально інших обставинах: «Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський» (Лк. 23:38). 

Роздуми

ЮВІЛЕЙНІ ПОЦІЛУНКИ

        Народ святкує. Ще б пак — такі дати бувають один раз у 1025 років. Своєрідний ювілей віри християнської. Що маємо у підсумку?

        –  Тисяча двадцять п’ять років історії — тисячі християнських храмів;

Роздуми

Марія біля гробу

Холодний камінь тиснув важко груди І бовваніла скеля, як мара.