Ви знаходитесь: Головна Відділи Сестринського служіння Новини «Звідки ти прийшла і куди йдеш?» - нотатки сестринської конференції Волині

«Звідки ти прийшла і куди йдеш?» - нотатки сестринської конференції Волині

1306_gol     1 жовтня 2016 року у м. Луцьк у приміщенні церкви Христа Спасителя відбулася обласна сестринська конференція, темою якої стали слова, з якими Ангел Господній звернувся до Аґар, Сарриної невільниці, коли та втікала від своєї пані: «Звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш?»

     Першим зі словами вітання звернувся до сестер Михайло Близнюк, єпископ, старший пресвітер Волинського об’єднання церков ХВЄ. Він нагадав присутнім про важливість наслідування Христа, особливо в цей останній час. «Так само, як було за днів Лотових…Так буде й за того дня, як Син Людський з’явиться» (Лк. 17:28-30). Бог не забув про праведного Лота, коли той перебував у осередку зла, так само Він не забуде і про Своїх праведників у день приходу Христа на землю. Приклад Лотової дружини нагадує про те, що непослух і погляд назад можуть стати причиною нашої загибелі.

     Чужа віра не може бути гарантом нашого спасіння, вона може лише слугувати прикладом для наслідування. Жінка Лота, не захотіла наслідувати  віру свого чоловіка, тому й стала навіки соляним стовпом. У ритмі сучасного життя ми повинні завжди пам’ятати про Христа, віддати Йому своє серце, дивитися на Нього, слідувати за Ним, ніколи не озираючись.

     Степан Веремчук, єпископ, член ради старійшин Церкви ХВЄ України, нагадав сестрам характеристики мудрої жінки. І наголосив на тому, що важливо навчатися із живого джерела, яким є Слово Боже. «Дай мудрому – й він помудріє іще, навчи праведного – і прибільшить він мудрости!» (Пр. 9:9).

     З вітальним словом до сестер звернулася і Катерина Мацик, відповідальна за жіноче служіння у Волинській області. «Конференція – це чудовий час для обміну досвідом, роздумами над Словом Божим, яке закликає, щоб «… старі жінки… навчали жінок молодих» (Тита 2:3-4).

10    Світлана Каленик, відповідальна за жіноче служіння у церквах міста Києва, підбадьорила сестер: «Ви добре зробили, що прийшли, адже ви там, де маєте бути, і чекаєте на зустріч із Тим, Хто вас полюбив. Ми знаємо, куди ми йдемо (Ів. 14:4), бо наша дорога – Ісус Христос (Ів. 14:6), і для того, щоб досягнути цілі, потрібно слідувати за Ним, розставивши дороговкази (Єр. 13:21), зважаючи на науку (1Тим. 4:16), пам’ятаючи той шлях, яким вів нас Господь (Повт. Зак. 8:2), і виборюючи своє благословення у молитві і постах (Ездр. 8:21)».

     Основним спікером конференції була Надія Комендант, дружина екс-глави Церкви ЄХБ, нинішнього президента Українського біблійного товариства Григорія Коменданта. Надія Данилівна на власному досвіді переконалася в тому, що Господь не робить помилок у нашому житті, хоча Його воля не завжди зрозуміла і не завжди приємна для нас.

     Усе життя цієї жінки – свідчення того, що Бог ніколи не залишає нас сам на сам із проблемами, Він завжди пам’ятає про нас і має рішення наших справ. Іноді буває боляче, коли Господь проводить зміни в нашому житті.

     Він перебуває там, де хвала, і тому, незалежно від обставин, ми повинні завжди хвалити Його Ім’я. Життєва пустеля робить людину безсилою і вчить її надіятися не на себе, а на Господа, довіряючи Йому і визнаючи Його велич.

 2   Наше завдання – бути слухняними Слову Бога, як була слухняною Сарра Аврааму, однак не приймати поспішних рішень, які, на жаль, робили свого часу Сарра та Аґар. Своїми діями ці дві жінки спровокували страждання у домі Авраама. Завдання дружини – бути підтримкою, помічницею для чоловіка. Помічниками ніколи не призначають слабких чи некомпетентних людей, але в будь-якому разі помічник повинен коритися тому, кому допомагає, так само і жінки повинні коритися чоловікам у всьому.

     Коли жінка починає виконувати не свої функції, у дім приходить біда. Якщо ми любимо Господа, то любитимемо і свого чоловіка і будемо коритися йому, чинячи для нього добро, а не зло по всі дні свого життя (Пр. 31:12).

     Ми повинні залишатися вірними в тому, що нам дав Бог, не думаючи про себе більше, ніж належить думати (Рим. 12:3). Наші клопоти про завтрашній день часто забирають радість сьогодення. Бог піклується про наше завтра, і нам потрібно просто довіряти Йому і не заважати Його діям.

     Надія Комендант нагадала сестрам про велику віру і силу молитви, якими жінки навіть діставали померлих своїх із воскресіння (Євр. 11:35) і закликала шукати Господньої присутності і Його вказівок через молитву і особисті відносини з Ним.

1     Головні думки конференції підтверджувалися і у співі запрошених гуртів: «Коли душею я в житті томлюся», «Я все зможу в Тім, Хто мене підкріпляє», «Хіба може Невіста до Ісуса в одежі нечистій прийти…», «Дай сили, Боже, усюди за Тобою іти»…

     Михайло Близнюк закінчив конференцію словами із Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, – та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, – подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, – і він упав. І велика була та руїна його» (Мт. 7:24-27). Ми не повинні очікувати бурі, але повинні бути готові до неї, будуючи своє життя на міцній основі, якою є для нас Христос.

     Дякуємо Господу за чудовий час спільності, навчання і потіхи, і сподіваємося, що посіяне слово невдовзі принесе свій солодкий плід для Нього.

     Оксана Тихун,
     м.Луцьк


Відділ сестринського служіння

Віра Деркач

завідувач відділу сестринського служіння ЦХВЄУ