Лютий 14, 2018 1 8191 Переглядів

Відійшов у вічність «Народний герой України», пастор церкви ХВЄ у м. Мар’янка Олександр Хомченко

«Від імені Української Церкви Християн Віри Євангельської висловлюємо Вам щире співчуття і разом з Вами сумуємо з приводу відходу від нас пастора церкви ХВЄ «Преображення» (м. Мар’їнка Донецької області) Олександра Хомченка, – йдеться у зверненні старшого єпископа УЦХВЄ Михайла Паночка до родини та церкви покійного. – Перестало битися серце Христового служителя, яке вболівало за долю сім’ї, Христової Церкви та усієї України. Ми вдячні Богу за величезну працю Олександра Владиславовича, який жертовно служив своєму Господові. Він залишається у нашій пам’яті добрим прикладом безкомпромісного проповідника Євангелії Ісуса Христа та друга усіх нужденних».

***

У серпні 2014 року, під час вторгнення у Донецьк Ігоря Гіркіна та його бойовиків Олександр Хомченко разом із членами своєї церкви згодилися щовечора приходити на площу Конституції та спільно з вірянами інших конфесій молитися за мир на рідній землі. За своє рішення пастору довелося жорстоко поплатитися: його заарештували й жорстоко катували так звані «органи безпеки ДНР».

Як потім розповів пастор, з початку окупації місцеві бандити нападали на молитовний намет чотири рази: відібрали апаратуру для підсилення звуку, змусили прибрати українську символіку, били служителів, проте на більш серйозні провокації не наважувалися. Після появи в Донецьку Гіркіна і його людей під гаслом «Російської православної армії», стало зрозуміло – жоден компроміс із подібними фанатиками неможливий. Молитви в центрі міста ставали все більш небезпечним заходом. Якщо спочатку в богослужіннях брало участь 250-300 осіб, до кінця їх залишилося не більше сорока.

«Люди підходили, слухали наші проповіді й молитви, деякі прямо просили: «Не йдіть, ви – острівець розсудливості в цьому шаленому світі». Деякі навіть каялися, наприклад, один озброєний бандит, розкаявшись, намагався віддати свій автомат. Зрештою, ми втопили цей автомат у річці. Але я кожного дня був готовий до того, що мене заарештують, і вирішив стояти до кінця», – згадував пастор Олександр в інтерв’ю виданню ua.krymr.com після того, як йому дивом вдалося залишитись живим після ДНРовських катівень.

Оскільки окрім молитов пастор та його помічники займалися евакуацією людей, які не могли самостійно виїхати з-під обстрілів: жінок, дітей, людей похилого віку, інвалідів, сталося неминуче – Олександра заарештували.

Спочатку священика допитували у будівлі МВС, вимагаючи розкрити імена «українських резидентів», які залишились у Донецьку, назвати явочні квартири й джерела фінансування церкви (як підозрювали грушники, американські). Потім перевезли до «НКВС Макіївки», де упродовж чотирьох діб катували найжорстокішими й збоченими методами.

Били Олександра формально за виявлені в нього чеки з автозаправок і машину з Дніпропетровськими номерами. Цього виявилося достатньо, щоб звинуватити пастора в «роботі на Коломойського».

«Коли заводять до підвалу НКВС, перші хвилин сорок просто б’ють і тільки потім уже починають розмовляти… Одного разу мене підвісили за руки й надягли протигаз, закрили шланг. Я почав задихатися, тому, коли вони відкрили шланг, я чисто рефлекторно глибоко вдихнув. У цей момент вони піднесли мені ватку зі спиртом. Я відключився. Другий раз, коли вони зробили те ж саме, я знову вдихнув, а бойовики тим часом підвели воду до шланга протигаза. Я набрав повні легені води, і прийшов до тями, висячи вниз головою, а бандити палицею вибивали мені воду з легенів», – згадував пастор. Кілька разів служителю влаштовували імітацію розстрілу, і йому здавалося, що жити залишилося всього кілька секунд. Однак Бог мав стосовно нього інші плани.

Після чотирьох діб пекла Олександра визволили з полону за сприяння церкви та рідних. Він виїхав з окупованої території. Згодом донецькому пастору довелося дати свідчення у Брюселі перед засіданням Міжнародного суду в Гаазі, де проходило попереднє слухання справи про злочини російських військових в Україні. У липні 2016 р. його нагородили орденом «Народний Герой України». До останнього дня пастор, який служив м. Мар’янка, залишався посвячений своєму служінню для Господа.

***

У зверненні до сім’ї та церкви покійного, старший єпископ Михайло Паночко зазначив: «Ми молимося про Господню втіху для вас, дорогі брати й сестри. Нехай Бог укріпить вас у вірі та очікуванні нової зустрічі у Небесному Батьківському домі».

Попередня У Міністерстві освіти випускникам духовних вишів вручили свідоцтва про державне визнання дипломів
Наступна Старший єпископ відвідав Тернопільщину

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Єпископ із США Віктор Лімонченко: «Те, що відбулося у Криму, спонукає нас стати в проломі за Україну»

   На адресу братерства ЦХВЄУ надходять листи від національних об’єднань церков ХВЄ різних країн світу. Старші служителі висловлюють свою цілковиту підтримку Церкві в Україні.

Новини братерства

Вийшов друком посібник для молоді «Юність в об’єктиві»

   В четвер, 9 липня 2015 року, керівник Відділу освіти ЦХВЄУ Віктор Вознюк офіційно презентував книгу на молодіжному фестивалі в Малині.

Новини братерства

«Знайди свій шлях»: як діти намагались відповісти на «дорослі» питання

З 5 по 9 червня дітлахи смт. Солоне мали можливість не тільки гарно провести час на розважальному майданчику СТАРТ, але й спробували відповісти на питання, якими зазвичай переймається кожна доросла людина, а саме: «Хто я?», «Хто такий Бог?», «У чому є сенс життя?».