Лютий 14, 2018 0 7631 Переглядів

Відійшов у вічність «Народний герой України», пастор церкви ХВЄ у м. Мар’янка Олександр Хомченко

«Від імені Української Церкви Християн Віри Євангельської висловлюємо Вам щире співчуття і разом з Вами сумуємо з приводу відходу від нас пастора церкви ХВЄ «Преображення» (м. Мар’їнка Донецької області) Олександра Хомченка, – йдеться у зверненні старшого єпископа УЦХВЄ Михайла Паночка до родини та церкви покійного. – Перестало битися серце Христового служителя, яке вболівало за долю сім’ї, Христової Церкви та усієї України. Ми вдячні Богу за величезну працю Олександра Владиславовича, який жертовно служив своєму Господові. Він залишається у нашій пам’яті добрим прикладом безкомпромісного проповідника Євангелії Ісуса Христа та друга усіх нужденних».

***

У серпні 2014 року, під час вторгнення у Донецьк Ігоря Гіркіна та його бойовиків Олександр Хомченко разом із членами своєї церкви згодилися щовечора приходити на площу Конституції та спільно з вірянами інших конфесій молитися за мир на рідній землі. За своє рішення пастору довелося жорстоко поплатитися: його заарештували й жорстоко катували так звані «органи безпеки ДНР».

Як потім розповів пастор, з початку окупації місцеві бандити нападали на молитовний намет чотири рази: відібрали апаратуру для підсилення звуку, змусили прибрати українську символіку, били служителів, проте на більш серйозні провокації не наважувалися. Після появи в Донецьку Гіркіна і його людей під гаслом «Російської православної армії», стало зрозуміло – жоден компроміс із подібними фанатиками неможливий. Молитви в центрі міста ставали все більш небезпечним заходом. Якщо спочатку в богослужіннях брало участь 250-300 осіб, до кінця їх залишилося не більше сорока.

«Люди підходили, слухали наші проповіді й молитви, деякі прямо просили: «Не йдіть, ви – острівець розсудливості в цьому шаленому світі». Деякі навіть каялися, наприклад, один озброєний бандит, розкаявшись, намагався віддати свій автомат. Зрештою, ми втопили цей автомат у річці. Але я кожного дня був готовий до того, що мене заарештують, і вирішив стояти до кінця», – згадував пастор Олександр в інтерв’ю виданню ua.krymr.com після того, як йому дивом вдалося залишитись живим після ДНРовських катівень.

Оскільки окрім молитов пастор та його помічники займалися евакуацією людей, які не могли самостійно виїхати з-під обстрілів: жінок, дітей, людей похилого віку, інвалідів, сталося неминуче – Олександра заарештували.

Спочатку священика допитували у будівлі МВС, вимагаючи розкрити імена «українських резидентів», які залишились у Донецьку, назвати явочні квартири й джерела фінансування церкви (як підозрювали грушники, американські). Потім перевезли до «НКВС Макіївки», де упродовж чотирьох діб катували найжорстокішими й збоченими методами.

Били Олександра формально за виявлені в нього чеки з автозаправок і машину з Дніпропетровськими номерами. Цього виявилося достатньо, щоб звинуватити пастора в «роботі на Коломойського».

«Коли заводять до підвалу НКВС, перші хвилин сорок просто б’ють і тільки потім уже починають розмовляти… Одного разу мене підвісили за руки й надягли протигаз, закрили шланг. Я почав задихатися, тому, коли вони відкрили шланг, я чисто рефлекторно глибоко вдихнув. У цей момент вони піднесли мені ватку зі спиртом. Я відключився. Другий раз, коли вони зробили те ж саме, я знову вдихнув, а бойовики тим часом підвели воду до шланга протигаза. Я набрав повні легені води, і прийшов до тями, висячи вниз головою, а бандити палицею вибивали мені воду з легенів», – згадував пастор. Кілька разів служителю влаштовували імітацію розстрілу, і йому здавалося, що жити залишилося всього кілька секунд. Однак Бог мав стосовно нього інші плани.

Після чотирьох діб пекла Олександра визволили з полону за сприяння церкви та рідних. Він виїхав з окупованої території. Згодом донецькому пастору довелося дати свідчення у Брюселі перед засіданням Міжнародного суду в Гаазі, де проходило попереднє слухання справи про злочини російських військових в Україні. У липні 2016 р. його нагородили орденом «Народний Герой України». До останнього дня пастор, який служив м. Мар’янка, залишався посвячений своєму служінню для Господа.

***

У зверненні до сім’ї та церкви покійного, старший єпископ Михайло Паночко зазначив: «Ми молимося про Господню втіху для вас, дорогі брати й сестри. Нехай Бог укріпить вас у вірі та очікуванні нової зустрічі у Небесному Батьківському домі».

Попередня У Міністерстві освіти випускникам духовних вишів вручили свідоцтва про державне визнання дипломів
Наступна Старший єпископ відвідав Тернопільщину

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Понад сорок пасторських сімейних пар Київщини зустрілися, розпочинаючи Рік Сім’ї

12 січня  пастори Київського обласного, Київського міського та Української місіонерської церкви зібралися  разом на пасторську сімейну зустріч. Ініціював її…

Новини братерства

22-24 вересня у Берліні відбудеться конференція УЦХВЄ Європи

На сьогодні до складу нашого братерства входять українські церкви ХВЄ Бельгії, Німеччини, Польщі та Іспанії.  Кількість громад, а також країн, готових долучитися до братерства, постійно зростає.  

Новини братерства

На Закарпатті рукопоклали обласного єпископа

Минулих вихідних старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко відвідав Закарпатську область, де взяв участь у звітно-виборній конференції та послужив у помісних церквах.