Червень 12, 2018 0 1124 Переглядів

У селі Тарасівка посвятили нову церкву та ребцентр для безхатченків

Будівля реабілітаційного центру, заснованого церквою «Скинія» у селі Тарасівка, що під Києвом, виділяється з-поміж інших садиб хіба що невеличкою вивіскою на воротях. Тут, у звичайному котеджі, люди, які в силу різних обставин опинились на вулиці, проходять перший етап соціальної реабілітації.

7 червня 2018 р. у центрі святкували особливу подію – посвячення нової помісної церкви. Координатор служіння, пресвітер церкви «Скинія», доктор богослов’я В’ячеслав Когут розповів, як працює центр. Безхатченки не просто приходять сюди «передихнути» – безкоштовно поїсти, помитись і перевдягнутись (хоча є й такі), багато хто з них вирішує залишитися на подальшу реабілітацію.  Вони повертаються у соціум: йдуть на роботу, відновлюють сім’ї, починають служити іншим.

Побудували на пожертви

«На початку Бог дав нам можливість майже не брати коштів у церкви на це служіння. Знайшлися люди, бізнесмени, які пожертвували на дерев’яний будиночок, – розповідає В’ячеслав Когут. – Далі в роботу включилися брати і сестри з Києва: хтось привіз піноблоки, хтось їх уклав, змурував фасад, інший зробив сходи, ще хтось подарував люстри…»

Служитель згадує випадок, як одного разу брат із США побачив інформацію про це служіння у Фейсбуку, він передав в Україну кошти, які пішли на придбання котла для центру. Київська церква «Філадельфія» вклала свою лепту на придбання автобуса для обігріву та медичної допомоги безхатченкам. Багато вкладає у розвиток цього центру також заснована віруючими ГО «Україно, живи!».

«Вокзал» і «Нічний дозор»

Ребцентр у Тарасівці отримав неофіційну назву «Вокзал».

«Так назвали з двох причин. По-перше, тут проходить  початковий етап реабілітації, на якому люди перебувають тиждень-два, а потім розподіляються на інші ребцентри у Житомирській, Чернігівській,  Одеській або Хмельницькій областях. А по-друге, саме на залізничному вокзалі фактично і почалося це служіння, – розповідає В’ячеслав Когут. – Люди, яким церква роздавала харчі і благовістила, почали проситися на реабілітацію. Потім, коли з’явився автобус із пунктом обігріву (просто знахідка у зимовий період!), ми почали служити у підземних переходах на Бесарабці та Майдані незалежності, тож бажаючих потрапити на реабілітацію побільшало. Сьогодні на центрі перебувають від 12 до 15 чоловік – це максимум, на що він розрахований».

За словами служителя те, що починалося як роздавання бутербродів, сьогодні виросло у доволі масштабне служіння – «Нічний дозор».  Це і потужне молодіжне прославлення, і медична допомога, і харчування за принципом «перше, друге і компот». Раціон для безхатченків постійно зростає. «Сестра із  нашої церкви щонеділі випікає по сто кексів для «дозору». Є брат, котрий щоразу привозить хліб…» – продовжує служитель.

В’ячеслав багато і з захопленням розповідає про служіння безхатченкам та відкриття нових церков.  Як відомо, на базі Української Церкви Християн Віри Євангельської діє проект «400 церков – за п’ять років» (до 2020 року). Освячення церкви в селі Тарасівка відбулося саме у рамках цього проекту.

«Грішників на усіх вистачить»

Привітати помісну церкву із святом та помолитися за її освячення приїхало чимало гостей. Один з них, заступник старшого пресвітера Київського міського об’єднання  церков ХВЄ Сергій Вознюк сказав: «Я чув, що Бог творить тут чудо, хотів побачити і, ось нарешті, побачив. Зізнаюся, коли уперше почув, що «Скинія» відкрила нову церкву в Тарасівці, подумалося: а навіщо? – там же є хороша церква  ХВЄ? Та потім роздумав, що грішників на всіх вистачить. Головне – бажання служити людям».

Пастор  згаданої тарасівської церкви «Надія» Сергій Манелюк висловив щиру готовність співпрацювати на Божій ниві. Він навів приклад Америки, де в містах можна зустріти до десятка церков на квартал.

Старший пастор центральної церкви «Скинія» в м. Києві Рустам Фатуллаєв представив ще одного гостя – першого заступника старшого єпископа братерства, пастора церкви «Філадельфія» Анатолія Козачка. В основу своєї проповіді Анатолій  Миколайович поклав вірш із 41-го псалма Давида: «Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!» На прикладах із життя він переконував: служімо знедоленим і Бог не залишиться у боргу.

Життя служителів ребцентрів – тому підтвердження. Та чи не найбільша радість для них – бачити відновлені долі людей, які ще вчора помирали у залежностях, а сьогодні радіють та славлять Бога.

Попередня Визначився переможець Літературного конкурсу ім. Джона Буньяна 2018
Наступна Михайло Паночко: «Прошу усіх пам’ятати та іншим сказати: «Цей гріх, з Божою допомогою, людиною може бути подоланий»

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Молодіжна конференція на Житомирщині: про небезпеку компромісів зі світом

 В суботу 21 грудня відбулася обласна конференція молоді ЦХВЄ Житомирщини. Більше ста молодих людей з’їхались з  різних куточків області на цей захід в місто Коростень. Їх радо зустріли…

Новини братерства

Свято Різдва Христового зібрало на Європейській площі Києва тисячі віруючих людей (ФОТО)

 Цього року багато українських церков уперше святкували Різдво Христове – 25 грудня,  разом із більшістю країн світу. Саме цей день став початком проекту R500…

Новини братерства

Щоденник старшого єпископа – жовтень 2017

Два перші місяці осені у робочому календарі Михайла Паночка були багаті на поїздки, у тому числі закордонні. До вашої уваги інформація про окремі заходи, у яких старший єпископ УЦХВЄ взяв участь в жовтні місяці.