Травень 30, 2012 0 244 Переглядів

На Рівненщині більше 50 жінок-вдів побували у таборі відпочинку

За тиждень часу жінки знайомилися, ділилися розповідями про своє життя і перебували у молитві. «Тут у таборі я зрозуміла, що не одна така, а нас багато, – ділиться учасниця табору Марія. – Ми розуміємо одна одну. Тут я виплакалася досхочу. Плакала з тими, хто плаче, і раділа з тими, хто радіє. Мені було так добре, що цього не висловиш словами. Такого тепла я не мала ніколи в житті».

Чи не вперше в історії проведення подібних таборів служителі церкви ХВЄ з Рівного – єпископ Віктор Боришкевич та диякон помісної церкви Григорій Хомич – провели служіння спомину. Так сталося, що жінки від’їжджали до табору якраз у неділю, коли у їхніх церквах подавалося причастя. Тож розуміючи те, що вони його зі скорботою і відчуттям провини пропускають, служителі вирішили виправити ситуацію.

На щоденних богослужіннях часто згадувалася біблійна історія про вдову, яка приходила до Єлисея за допомогою. Петро Цинко, районний пресвітер Здолбунівського району, наголошував: «Як і вдова, яка мала горня оливи, так і ви, сестри, майте надію, що не полишені, що не бідні, а таки є у вас надія та віра, а Бог сильний і те маленьке перетворити у велике».
На вечорі свідчень вражали відверті історії із реального нелегкого життя вдів. Світлана з Кузнєцовська не раз переконувалася у вірності Бога. Жила небагато, але на необхідне вистачало. Як каже, Бог сам поповнював, чого не було. «Одного разу я разом із сусідкою купила однакову міру муки, – згадує Світлана. – Тільки, диво, у сусідки мука досить швидко закінчилася, хоча користувалися ми приблизно однаково, а у мене – коли не прийду – мука із мішка, наче не зникає».
Одна з наймолодших вдів не могла говорити, бо плакала, коли свідчила. Їй часто доводилося переживати докори від сусідів, знайомих. Мовляв, вдова, а диви, її діти найкраще вдягнені. «Бо моїх дітей одягає Господь», – спокійно говорила вона у відповідь.
Провідав табір і пастор із с. Карпилівка Володимир Бричка разом із 15 вдовами. Кому як не йому знати долю вдів, адже у його церкві таких аж 80. Разом з іншими служителями він звершив молитву за вдів, а, підбадьорюючи жінок, висловив нестандартну думку: «Тяжко розлучатися з віруючим чоловіком, однак уявіть, що ваш чоловік у відрядженні». Відрядження – це відрадно, бо буде зустріч…
Організаторами табору є відділ жіночого служіння від церкви ХВЄ Рівненщини у співпраці із церквою «Свята Трійця», що у Рівному.
За матеріалами Нелі БІЛЕЦЬКОЇ

Попередня «Скажіть собі, що я як-небудь не вмію!»
Наступна У Рівному вчилися перекладу Євангелія для іноземних народів

Вам також може сподобатися

Новини регіонів

Сестринська районна конференція у с Поляни Березнівського району

Сестринське служіння гармонійно вплітається у ряд інших служінь, які звершуються Церквою Божою. Благовістя, духовні дари, доброчинність, молитовне життя, справа милосердя – це далеко не весь список тієї праці, що Господь доручив робити жінці-християнці.

Новини регіонів

Каждый должен занять свое место


Виктор Марченко, пастор Одесской церкви «Вера, Надежда, Любовь»

Бог дал мне родиться и вырасти в христианской семье. Мои папа и мама были служителями церкви, в семье нас было 6 детей, я первый в семье. С молоком матери впитывал истину Евангельскую. Мы воспитывались в церкви – воскресная школа, богослужения.

Новини регіонів

Під час конференції дитячі євангелісти будували «Країну реформ»

    10-11 лютого 2017 року відбулася Всеукраїнська конференція дитячих євангелістів в затишній атмосфері Київського Біблійного інституту. Гаслом конференції стали слова Ісуса Христа: «Отож кажу Я вам, розплющіть очі й погляньте на поля. Вони вже достигли для жнив» (Iоан.4:35).