Листопад 26, 2015 1 1300 Переглядів

Співчуття

    Старший єпископ Михайло Паночко та Комітет єпископів  Церкви християн віри євангельської України висловлюють єпископу Олександру Бабійчуку щире співчуття з приводу смерті його матері – Антоніни Софронівни.

    Разом із чоловіком Іваном Бабійчуком, який у суворі часи радянського режиму звершував служіння в п’ятидесятницькій церкві, Антоніна Софронівна виховала трьох синів. Вона вірно допомагала чоловіку у пастирському служінні та була для всіх гарним прикладом християнського життя.

     Ми молимося про Господню втіху для Вас та всієї родини, дорогий брате. Нехай Бог зміцнить вас у вірі та очікуванні нової зустрічі у Небесному Батьківському домі.  

Попередня Газета «Голос надії»
Наступна Інструменти, необхідні для заснування нових церков, разом шукали служителі центрального регіону

Вам також може сподобатися

Звернення єпископів

Михаил Паночко: «Молитесь за ситуацию в России»

    Цель этого обращения – призвать евангельских христиан к молитве за ситуацию, которая сложилась в России.

     Не так давно (16 апреля 2015г.) поступила информация из газеты «Новые известия» (статью читайте ниже) о поправках к закону РФ «О свободе совести», касающихся усиления контроля за финансово-хозяйственной деятельностью религиозных организаций. «Необходимость поправок обосновывается укреплением национальной безопасности» (Я. Нилов, депутат Госдумы, фракция ЛДПР).

Звернення єпископів

Відійшов у вічність доктор Арнольд Ластінгер

Старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко надіслав співчуття дружині та родині Ластінгер з приводу смерті дорогої людини, почесного президента Євангельської теологічної семінарії (м. Київ), доктора Арнольда Ластінгера. Він проповідував Євангеліє Ісуса Христа майже шість десятиліть, з них 45 років був пастором помісної церкви.

Звернення єпископів

Плачте з тими, хто плаче

Писати ці рядки мене спонукала тривожна звістка про сотні поранених молодих хлопців, яких привезли і везуть у Київський військовий госпіталь, що на пров. Щорса. І не тільки в Києві, але й у Запоріжжі, Дніпропетровську та інших містах України лікарні наповнюють покалічені, обпалені, розбиті тіла і душі молодих хлопців. Вирішив відвідати і особисто поспівчувати обпаленим війною людям. Мені допомогла у цій справі сестра Тамара Миколаївна, яка пропрацювала у військовому шпиталі Києва більше 36 років.