Травень 17, 2016 0 261 Переглядів

Слово старшого єпископа Михайла Паночка у програмі «Вічне»,Перший національний телеканал:

Слово старшого єпископа Михайла Паночка у програмі «Вічне»,Перший національний телеканал:

«Ісус Христос сказав: «Пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» Велике щастя, коли людина вільна. Бог створив нас не для рабства, не для того, щоб ми були пригнічені, зажурені… Людина – образ і подоба Божа. І як багато людей сьогодні втратили цю подібність і направили свій погляд – у землю, а не в небеса.

Каже апостол Іван «Не кожному духові вірте» – через різноманіття інформації, релігій і різних проповідників ми кажемо: «нема кому вірити». Але є тільки дві речі: дух правди і дух неправди. Як їх розрізнити?..»

Відео за писиланням http://www.1tv.com.ua/video/13782

Попередня У Києві відбулася зустріч працівників Відділу підприємництва ЦХВЄУ
Наступна Глави церков виступили за незалежне і справедливе судочинство

Вам також може сподобатися

Звернення єпископів

Михайло Паночко: «Просвітницька роль Церкви»

   (Виступ під час круглого столу в Національній академії державного управління при Президентові України)

   Наша тема: «Просвітницька роль Церкви у становленні модерної української політичної нації». Роздумуючи над нею, ми мусимо знайти правильну відповідь на питання, що означає просвітництво, для того, щоб мати вплив на становлення сучасної української політичної нації.

Звернення єпископів

Відійшов у вічність єпископ Іван Андрійович Хрипта

     27 березня 2015 року пішов до небесних осель єпископ, старійшина нашого братерства Іван Андрійович Хрипта.

    Його батьківське серце було відкрите для всіх дітей, молоді та кожного, хто шукав його допомоги. Майже три десятиліття пасторував він у рідному селі Великі Ком’яти. Потім ніс служіння єпископа церков Закарпатської області, скарбника ЦХВЄУ та члена Ради Старійшин Церкви. Його служіння залишило добрий слід у житті тисяч людей. І ми вдячні Богу за величезну працю єпископа.

Звернення єпископів

Плачте з тими, хто плаче

Писати ці рядки мене спонукала тривожна звістка про сотні поранених молодих хлопців, яких привезли і везуть у Київський військовий госпіталь, що на пров. Щорса. І не тільки в Києві, але й у Запоріжжі, Дніпропетровську та інших містах України лікарні наповнюють покалічені, обпалені, розбиті тіла і душі молодих хлопців. Вирішив відвідати і особисто поспівчувати обпаленим війною людям. Мені допомогла у цій справі сестра Тамара Миколаївна, яка пропрацювала у військовому шпиталі Києва більше 36 років.