Серпень 23, 2011 0 104 Переглядів

Семінар з нагоди 450-річчя Пересопницького Євангелія у Рівному

«Ми щасливі, бо отримали Слово від Бога, – відзначив диякон церкви Віталій Зозуля. – Згадую корейців, з якими доводилося зустрічатися під час місіонерських поїздок. Лиш 100 років тому вони дізналися про Євангеліє. Помічаю, що християнські країни, країни, які прийняли євангельське слово, є більш економічно розвиненими, ніж інші».

У переривах між проповідями своїм співом та грою на бандурі усіх порадував Андрій Коренівський з Києва.

Основною частиною служіння став семінар, приурочений до 450-річчя Пересопницького Євангелія. В якості спікера було запрошено пастора ЦХВЄ у м. Нєтішині (Хмельницька обл.) та викладача «Острозької академії» – Олександра Колабського.

На прикладі ідеї соборності та індивідуалізму він показав проблему протистояння країн Сходу та Заходу. Люди, які люблять бути частинкою колективу і не виділятися з-поміж інших, більше тяжіють до соборності. Православна церква виховувала у своїх прихожанах соборність, колективізм. Іншими словами, не стільки важливо, чи справді твоє життя відповідає уставам певної спільноти, як важливо те, що ти належиш до цієї спільноти. Протестантизм як гілка християнства у своїй основі тяжіє до індивідуалізму як до безпосереднього відродження кожної людини, а не просто приналежності до певної спільноти. «Ідеальний варіант, коли індивідуалізм побудований на повазі до церкви, до колективізму, а церква як соборність не придушує проявів індивідуалізму, бо вони одне без одного існувати не можуть», – зауважив Олександр Калабський.

Під час семінару він розповів про історію виникнення Пересопницького Євангелія. Так, працю над цією Книгою було розпочато 15 серпня 1556 року у Заславському Святотроїцькому монастирі. Цікаво, що фундаторкою перекладу та оформлення Книги була волинська княжна Анастасія Заславська. Саме у XVI ст. в силу реформаційних процесів на Україні створювалися школи, у яких окрім звичайних предметів, посилено навчали народної мови. Цим займалися протестанти. На фоні збереження культурної спадщини виникла потреба перекладу релігійних книг. Ось чому Пересопницьке Євангеліє – це не лише джерело духовності, але і вираження української самобутності. «Мешканці Волині та Поділля завдячують вивченню української мови саме Анастасії Заславській, адже вона утвердила староукраїнську мову, – відмітив лектор. – Тепер можна вважати, що основоположником української мови є не тільки Тарас Шевченко та Іван Котляревський, але й Пересопницьке Євангеліє». Слушна думка викладача і про те, що варто було б трішки змінити назву з Пересопницького Євангелія на Дворецько-Пересопницьке, оскільки роботу над Книгою розпочато у с. Двірці, а закінчено у Пересопниці.

По закінченню служіння пастор церкви Олександр Попчук нагадав усім, що Слово Боже є світлом, а чим більше ми його поглинаємо, тим більше воно освітлює наше серце. «Читайте Слово і зближайтеся з Богом, щоб від Христового світла у ваших серцях зростали любов і милосердя», – закликав служитель.

Ірина НАУМЕЦЬ

Попередня Святкування 450-ліття Пересопницького Євангелія на Дніпропетровщині
Наступна В Одесі відсвяткували 90-річчя п’ятидесятницького руху в Україні

Вам також може сподобатися

Рік Євангелії в Україні

День Біблії у Кривому Розі

У неділю, 27 листопада, в палаці культури «Богдан Хмельницький» зібралося понад 500 чоловік щоб відсвяткування 450-річчя Пересопницького Євангелія. На урочисте свято зібралися брати та сестри з церков Криворіжжя, щоб віддати Богові славу за Євангелію.

Рік Євангелії в Україні

Святкування ювілею української Першокниги в “Пересопниці”

3 вересня 2011 року на території культурно-археологічного комплексу «Пересопниця» вже вдруге відзначали 450-річчя Пересопницького Євангелія. Перше, затверджене на державному рівні святкування відбулося 27 серпня, в день, коли за історичними даними було завершено написання Книги.

Рік Євангелії в Україні

Пересопницьке Євангеліє – інтегратор української нації

Поява Пересопницького Євангелія саме в 16 ст. не випадкова. саме в цей період розпочався загальноєвропейський рух – реформація – спроба повернутися до духовної чистоти раннього християнства. Більшість простих людей не влаштовували релігійні обряди незрозумілою мовою, ритуали, обурювали зловживання церковників, які свої дії (часто злочинні) виправдовували тим, що така воля Бога, мовляв, так написано в Біблії. Але народ хотів знати правду…