Липень 25, 2014 1 161 Переглядів

Плачте з тими, хто плаче

     Писати ці рядки мене спонукала тривожна  звістка про сотні поранених молодих хлопців, яких привезли і везуть у Київський військовий госпіталь, що на пров. Щорса. І не тільки в Києві, але й у Запоріжжі, Дніпропетровську та інших містах України лікарні наповнюють покалічені, обпалені, розбиті тіла і душі молодих хлопців. Вирішив відвідати і особисто поспівчувати обпаленим війною людям. Мені допомогла у цій справі сестра Тамара Миколаївна, яка пропрацювала у військовому шпиталі Києва більше 36 років.

     Найперше ми зустрілися з молодим, але вже з посивілими скронями лікарем  Сергієм Анатолійовичем Сапою, завідувачем відділення гнійної терапії. Його втомлене лице свідчило про велике навантаження, яке лягло на його плечі. Він розказав про те, що у госпіталі є ліки для хворих, але деяких препаратів не вистачає. Ми вирішили знайти і придбати потрібні медичні препарати для цього відділення.

     Після розмови з лікарем ми відвідали декілька палат з тяжко пораненими хлопцями, і те, що я побачив, вразило до глибини душі – як страждають ці молоді люди, а біля них – жінки і батьки! Втомлені медсестри з усіх сил старалися полегшити болі своїх пацієнтів. Особлива картина: в одній із палат лежить  Сергій із Коростеня, йому 31 рік – двоє діток, дружина. Ледь живий виповз із охопленого полум’ям БТРа, вогонь опалив майже 70% тіла, лице обгоріле, руки і ноги вкриті чорними плямами опаленої шкіри. Важко уявити, що він перетерпів  у перші години і дні, коли страшенна біль не давала ні спати, ні поворухнутись. За згодою Сергія і батьків ми помолились за його здоров’я, поблагословили, чим мали. На питання «чому?» відповіді можуть бути різні, але одне слово  – «плачте з тими, хто плаче» –  найближче припадає до серця.

     В іншій палаті 19-річний Антон лежить з простреленим стегном, старається усміхатися (в цей день у нього був день народження) і ми привітали його. На іншому ліжку – молоденький хлопчина Роман, дуже блідий, мало на що реагує: втратив праву ногу і багато крові. «Він ще в коматозному стані, – пояснює медсестра, – і не усвідомлює, що з ним сталося». Дуже жаль цього хлопця, думаю про те, як обернеться його доля пізніше, як понести його тягар, і чи можна хоч якось допомогти, він ще такий юний… Хочеться вигукувати на весь світ: «Схаменіться! будьте люди, бо лихо вам буде». Це до тих, хто втратив совість і честь, взяв зброю в руки, щоб вбивати невинних. В інших палатах лежать з пораненими хребтами, розбитими головами, з ампутованими руками. Лікарі роблять, що можуть. Деяких відправляють на лікування закордон. І так кожний день.

     У нейрохірургічному відділенні зустрічаємося із головним лікарем Сергієм Данчиним.  Він розповідає про різні травми своїх пацієнтів і видно, що хоче всім допомагати як лікар-професіонал. До речі тут працює і його син (який якраз зайшов у кабінет головного лікаря), він попросив, якщо можна, щоб допомогли із придбанням апарату  «Дисковий електродерматом», що обрізує обгорілу шкіру і нарощує штучну. Ми взнали, що його виготовляють наші спеціалісти у Тернополі і вирішили придбати і подарувати лікарні для блага хворих.

     Знову приходять на серце слова: «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!» А також – «Носіть тягарі один одного, таким чином ви виконаєте закон Христів». «Плачте з тими, хто плаче…» Щира молитва за страждущих хай завжди лунає до неба, до Всевишнього, із наших сердець.

      Дорогий брате, сестро, дорогий друже, запитай себе: «А чим я можу допомогти?». Молися, і на серце твоє ляже слово.  

Попередня ВРЦіРО оприлюднила звернення до засобів масової інформації
Наступна Дисковий електродерматом придбано і передано військовому госпіталю

Вам також може сподобатися

Звернення єпископів

Михайло Паночко: «Просвітницька роль Церкви»

   (Виступ під час круглого столу в Національній академії державного управління при Президентові України)

   Наша тема: «Просвітницька роль Церкви у становленні модерної української політичної нації». Роздумуючи над нею, ми мусимо знайти правильну відповідь на питання, що означає просвітництво, для того, щоб мати вплив на становлення сучасної української політичної нації.

Звернення єпископів

Михаил Паночко: «Молитесь за ситуацию в России»

    Цель этого обращения – призвать евангельских христиан к молитве за ситуацию, которая сложилась в России.

     Не так давно (16 апреля 2015г.) поступила информация из газеты «Новые известия» (статью читайте ниже) о поправках к закону РФ «О свободе совести», касающихся усиления контроля за финансово-хозяйственной деятельностью религиозных организаций. «Необходимость поправок обосновывается укреплением национальной безопасности» (Я. Нилов, депутат Госдумы, фракция ЛДПР).

Звернення єпископів

Відійшов у вічність доктор Арнольд Ластінгер

Старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко надіслав співчуття дружині та родині Ластінгер з приводу смерті дорогої людини, почесного президента Євангельської теологічної семінарії (м. Київ), доктора Арнольда Ластінгера. Він проповідував Євангеліє Ісуса Христа майже шість десятиліть, з них 45 років був пастором помісної церкви.