25 Липня, 2014 1 1406 Переглядів

Плачте з тими, хто плаче

     Писати ці рядки мене спонукала тривожна  звістка про сотні поранених молодих хлопців, яких привезли і везуть у Київський військовий госпіталь, що на пров. Щорса. І не тільки в Києві, але й у Запоріжжі, Дніпропетровську та інших містах України лікарні наповнюють покалічені, обпалені, розбиті тіла і душі молодих хлопців. Вирішив відвідати і особисто поспівчувати обпаленим війною людям. Мені допомогла у цій справі сестра Тамара Миколаївна, яка пропрацювала у військовому шпиталі Києва більше 36 років.

     Найперше ми зустрілися з молодим, але вже з посивілими скронями лікарем  Сергієм Анатолійовичем Сапою, завідувачем відділення гнійної терапії. Його втомлене лице свідчило про велике навантаження, яке лягло на його плечі. Він розказав про те, що у госпіталі є ліки для хворих, але деяких препаратів не вистачає. Ми вирішили знайти і придбати потрібні медичні препарати для цього відділення.

     Після розмови з лікарем ми відвідали декілька палат з тяжко пораненими хлопцями, і те, що я побачив, вразило до глибини душі – як страждають ці молоді люди, а біля них – жінки і батьки! Втомлені медсестри з усіх сил старалися полегшити болі своїх пацієнтів. Особлива картина: в одній із палат лежить  Сергій із Коростеня, йому 31 рік – двоє діток, дружина. Ледь живий виповз із охопленого полум’ям БТРа, вогонь опалив майже 70% тіла, лице обгоріле, руки і ноги вкриті чорними плямами опаленої шкіри. Важко уявити, що він перетерпів  у перші години і дні, коли страшенна біль не давала ні спати, ні поворухнутись. За згодою Сергія і батьків ми помолились за його здоров’я, поблагословили, чим мали. На питання «чому?» відповіді можуть бути різні, але одне слово  – «плачте з тими, хто плаче» –  найближче припадає до серця.

     В іншій палаті 19-річний Антон лежить з простреленим стегном, старається усміхатися (в цей день у нього був день народження) і ми привітали його. На іншому ліжку – молоденький хлопчина Роман, дуже блідий, мало на що реагує: втратив праву ногу і багато крові. «Він ще в коматозному стані, – пояснює медсестра, – і не усвідомлює, що з ним сталося». Дуже жаль цього хлопця, думаю про те, як обернеться його доля пізніше, як понести його тягар, і чи можна хоч якось допомогти, він ще такий юний… Хочеться вигукувати на весь світ: «Схаменіться! будьте люди, бо лихо вам буде». Це до тих, хто втратив совість і честь, взяв зброю в руки, щоб вбивати невинних. В інших палатах лежать з пораненими хребтами, розбитими головами, з ампутованими руками. Лікарі роблять, що можуть. Деяких відправляють на лікування закордон. І так кожний день.

     У нейрохірургічному відділенні зустрічаємося із головним лікарем Сергієм Данчиним.  Він розповідає про різні травми своїх пацієнтів і видно, що хоче всім допомагати як лікар-професіонал. До речі тут працює і його син (який якраз зайшов у кабінет головного лікаря), він попросив, якщо можна, щоб допомогли із придбанням апарату  «Дисковий електродерматом», що обрізує обгорілу шкіру і нарощує штучну. Ми взнали, що його виготовляють наші спеціалісти у Тернополі і вирішили придбати і подарувати лікарні для блага хворих.

     Знову приходять на серце слова: «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!» А також – «Носіть тягарі один одного, таким чином ви виконаєте закон Христів». «Плачте з тими, хто плаче…» Щира молитва за страждущих хай завжди лунає до неба, до Всевишнього, із наших сердець.

      Дорогий брате, сестро, дорогий друже, запитай себе: «А чим я можу допомогти?». Молися, і на серце твоє ляже слово.  

Попередня ВРЦіРО оприлюднила звернення до засобів масової інформації
Наступна Дисковий електродерматом придбано і передано військовому госпіталю

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/chve/chve.org.ua/www/wp-content/themes/trendyblog-theme/includes/single/post-tags-categories.php on line 7

Вам також може сподобатися

Звернення єпископів

М.Паночко: Змінюймо духовний клімат в Україні

Інтерв’ю зі старшим єпископом церков християн віри євангельської України М.С. Паночком.

Протягом другої половини 2011 року в Україні за ініціативи Церкви християн віри євангельської відбудуться урочисті заходи та подячні богослужіння з нагоди 90-річчя п’ятидесятницького руху в Україні. Ці урочистості відбудуться завдяки спільному бажанню Церкви християн віри євангельської України, Об’єднаної Церкви християн віри євангельської України (Г.Бабій) та Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри (В.Райчинець).

Звернення єпископів

Співчуття

Старший єпископ Михайло Паночко та Комітет єпископів  Церкви християн віри євангельської України висловлюють єпископу Олександру Бабійчуку щире співчуття з приводу смерті його матері – Антоніни Софронівни.

Звернення єпископів

Михайло Паночко: «Події останніх місяців і днів голосно свідчать про необхідність втілення християнських цінностей у всіх сферах життя та діяльності суспільства»

     (Доповідь під час Міжнародного лідерського саміту, 24-25 червня 2014, м. Київ)

     Суспільно-політичні події, що відбуваються в Україні, досить потужно вплинули на свідомість нашого народу, а також зворушили політичну атмосферу в Європі і затривожили «необьятные просторы» Росії. Сьогодні увага багатьох країн світу прикута до ситуації, яка склалась на сході України.