Ви знаходитесь: Головна Новини Преса про нас Михайло Паночко про Євромайдан: «Це не протистояння між політиками, а сутичка правди з неправдою»

Михайло Паночко про Євромайдан: «Це не протистояння між політиками, а сутичка правди з неправдою»

796_gol     Старший єпископ однієї з найбільших протестантських конфесій в Україні – Церкви християн віри євангельської (ЦХВЄУ) – Михайло ПАНОЧКО розповідає про позицію щодо подій, котрі відбуваються в Україні, про роль християн на Майдані, своє бачення майбутніх лідерів держави та про те, чи треба боятися вступу у Європейський Союз.

     — Михайле Степановичу, багато Церков і відомих церковних діячів заявили свою позицію щодо подій, які відбуваються зараз в Україні. Протягом трьох тижнів Церква християн віри євангельської не надто активно висловлювала свої думки. Як ви вважаєте, Євромайдан — це народний протест, чи дії, до яких людей спонукав Бог?

     — Я вірю, що події, котрі відбуваються на Майдані, допущені Богом. Він завжди ніби в стороні, даючи нам кермо життя, але є межі, за якими починається Божа дія. Несправедливість в країні досягнула апогею, призвівши до того, що люди мітингують на Майдані.

     Після подій проти ночі 30 листопада та провокацій 1 грудня ми відразу висловили свою позицію, порадивши, що робити далі. Але спостерігаючи за результатами круглих столів, за заявами, ми зрозуміли, що влада не чує. Можливо, чує, але не реагує. Тому чи варто багато раз повторювати одне і теж? Є моменти, коли потрібно висловлювати свою думку. Але мені видається, треба казати тоді, коли готові почути. Навіть Ісус не завжди говорив. Під час розмови з Понтієм Пилатом розумів, що це ні до чого не приведе, тому мовчав.

     Речі, які робить Бог, не завжди мають широкий розголос, але це не значить, що їх немає. Бог робить свою справу через людей. Я вірю,що події на Майдані – допуск Божий. Щось нове народжується у країні.

     — Ви заохочуєте людей йти на Майдан?

     — У нашій Церкві ми стараємося не нав’язувати своїх думок щодо подій у державі. Знаємо, що люди, котрі знають Бога, займають правильну позицію. Спонукати людину до дій, яких вона не розуміє, – маніпуляція та насильство над її волею. Люди мають право висловлювати свою думку та чинити так, як вважають за потрібне. Це не повинно розділювати. Я не можу казати: «Йдіть на Майдан». Біблія не вчить, щоб ми агітували на такі речі. Проте згідно з Конституцією право на мирні зібрання ми можемо використовувати.

     Окрім молитви, ми повинні висловлювати свою незгоду з неправдою та виступити проти насильства, займаючи розумну християнську позицію. Якщо Закон дозволяє збиратися – люди використовують це право.

     — Яку позицію та роль мають виконувати християни, щоб підтримати людей на Майдані?

     — Найперше, усвідомити, що це не протистояння між політиками, а сутичка правди з неправдою. В Україні хоче панувати правда, бо зараз явно виражена неправда, обман, вибіркове правосуддя, насильство, зневага, байдужість до людей. Влада допустила багато промахів. Не усвідомили, що керують не своєю хатою, а державою. Непідписання Угоди про Асоціацію з ЄС – остання крапля зневажливого ставлення до людей.

     Одні люди висловлюють протест – ідуть на Майдан, вигукують різні гасла, маючи на це конституційне право. Роль Церкви — вести боротьбу в духовній сфері. Це є дві складові. Всяка молитва до Бога повинна мати підтвердження у дії. Церква має молитися за нашу країну, за тих людей, що на Майдані, за те, щоб Бог дав розум нашій владі. Я був на Майдані. Ми молилися там, тисячі віруючих моляться в церквах.

     Окрім молитви, ми маємо підбадьорити людей. На Майдані — люди, які хочуть добрих змін. Я за те, щоб християни йшли до них і проповідували своїм ставленням, добротою, хорошим словом, усім, що підказує серце – підтримували там присутніх. Ми маємо бути з народом.

     — Перший Майдан розпочали студенти, котрі були незгодні з призупиненням підписання Асоціації з ЄС. Серед християн чимало страхів та стереотипів щодо майбутнього з Європейським Союзом. Як Ви ставитеся до можливості вступу, чи потрібно це українцям? Деякі християни розцінюють ЄС як територію гріха, яким можуть заразитися усі, хто вступить на її межі. Здебільшого люди побоюються поширення гомосексуалізму. Чи є підстави для таких побоювань?

     — Європа стала могутньою та сильною завдяки християнському корінню. Перші школи були у церкві, а не в державі. В Європі було надруковано перші Біблії англійською, німецькою мовами. У Святому Письмі є закони, мораль, які уже не потрібно було придумувати, а лише втілювати. Могутність Європейського континенту (економічне диво, свобода, ставлення до людей, соціальний захист) – це вплив християнства та Біблії. Бог благословив Європу. Зараз Європа, користуючись цими здобутками, ними не дорожить, як належить, навіть більше, відмовляється від них. Вона недооцінила християнських основ, на яких стоїть, за що дуже пошкодує. Сіль, коли втрачає свою силу, — ні на що не здатна.

     Україна ж була під впливом іншої – брехливої, безбожної, комуністичної системи, тому опинилася на маргінесі. На Заході люди тягнулися до Біблії, а в нас її забирали, забороняючи читати. Приєднання до Європи відкриє кордони, дасть можливість там проповідувати. Світло не повинне боятися темряви. Не варто замикатися від усіх. Навпаки, відкритість нас розвиватиме, дасть нам поле битви та змагань, де можна буде вести просвітництво, щоб наші діти та молодь були на всіх рівнях управління та суспільства, пропагуючи християнські цінності. Не варто боятися ні Сходу, ні Заходу, а треба боятися робити гріх, робити зло. Коли ми будемо з Богом — ми переможемо не тільки збоченство, яке є в Європі, але й окультизм, корупцію, неправду, п’янство, наркоманію — гріхи, які є страшні, як і гомосексуалізм. Вірю, що Євангелія має силу змінювати людей і жителі Європейського Союзу мають почути, що їм також потрібен Бог.

     — Звучать думки, що Церква має бути посередником між мітингувальниками та владою. Чи посильна ця місія церкві і чи дієвими будуть переговори за участю церкви?

     — Звичайно, це було би дуже добре. Народ довіряє Церкві і делегував би їй такі повноваження, але поки що влада не готова нас почути.

     — За останні чотири тижні влада неодноразово показала невміння владнати конфлікти мирним шляхом. Згадаймо жорстоке побиття студентів проти ночі 30 листопада, події на Банковій та спроби витіснити людей з Майдану 11 грудня. Чи мають моральне право такі люди залишатися при владі? І чи є така влада від Бога?

     — Всяка влада від Бога, однак завданням такої влади є захист добра і правди, а не потуранням злочину, а тим паче вчинення зла (згадаймо, наприклад, Врадіївку). Багато кажуть – влада від Бога і хай робить, що хоче. Однак забувають, що це такі ж люди, яким делегували владу. Їхнє завдання – діяти згідно з законом. Якщо влада поводиться незаконно, ми маємо про це заявити.

     Влада, яка говорить неправду та чинить зло, сама себе прирікає на заміну. Сила царя і сила народу в правді, а не в «Беркуті», м’язах чи грошах. Окрім молитви та благодійництва, Церква повинна вміти казати правду на всіх рівнях. Якби люди говорили правду, ми би не мали тієї ситуації, яка є зараз у суспільстві. Якщо суспільство у своїй більшості любить чи просто сприймає неправду, то як вимагати від влади правди?

     — Які люди, на Вашу думку, мають очолити провід людей, які протестують проти насильницьких дій влади? Кому люди зараз мають довіряти та за ким іти?

     — Україні потрібні нові лідери. Церква молиться, щоб Бог сформував таких людей, які мали би лідерські задатки: мали мудрість, любили правду,бачили розвиток країни і яких би люди сприйняли і поважали. Старі кадри вичерпали себе. Єдиний спосіб для них пом’якшити ситуацію та повернути довір’я — щиро визнати, в чому вони неправі. Наші люди відкриті – зрозуміли би. На жаль, я не бачу у цих людей схильності до покаяння.

     Має з’явитися інша генерація лідерів, які матимуть у серці Бога. Вони потрібні, тому треба молитися, а Бог формуватиме такі кадри. Суспільство має народити таких лідерів. Багато залежить від нашого середовища. Українці зараз близькі до переосмислення, відродження, обновлення. На піку цього мають з’явитися нові лідери. Я ще їх не уявляю і не бачу, але Бог їх бачить. Я вірю, Бог помилує Україну, і все завершиться добром.

     — Які, на Вашу думку, є здобутки та перемоги єврореволюції?

     — Люди Майдану продемонстрували на цілий світ стриманість та можливість збиратися мирно в таких великих кількостях з такою дружньою, теплою атмосферою без агресії. Мені подобається, що я живу в такій країні. Я бачу, як сонце сходить і освітлює людські душі: люди хочуть мати світлі ідеали, нормальне життя, правду, хочуть жити не боячись, а в дружбі, в мирі та в злагоді. Україна має такий потенціал. Майдан проголосив хороші цінності. Ця висока духовна та культурна складова, яка лише на початковому рівні, має перспективу на розвиток та прекрасне майбутнє, проте народжується у муках, переживаннях та боротьбі. Майдан започатковує нову сторінку в історії України.

     Спілкувалася Тетяна РУДЕНЬКА, сайт RISU