Квітень 12, 2015 0 19 Переглядів

Не про воскресіння

Христос воскрес ?

Хтось сумнівається ?

Потрібні нові докази ?

Нові пошуки теологічної доктрини воскресіння ?

Христос воскрес !!!

У День воскресіння Христового – не про воскресіння…

Воскресіння – факт, а для скептиків порада – дочекайтеся дня воскресіння. Для більшої певності. Це займе не так багато часу, «sub specie aeternitatis» або «з точки зору вічності» – як говорили древні латинці — це навіть не мить, це початок миті.

… Я про те, що Воскреслий заявив своїм друзям після торжества над смертю. До речі, це зафіксували усі євангелисти. Ось заява Сина Божого згідно євангелистів:

Матвій – «ідіть, навчіть усі народи…»

Марк – «ідіть по цілому світу і проповідуйте Євангелію…»

Лука – «… І щоб у Ймення Його проповідувалося покаяння і прощення гріхів між усіх народів…»

Іван – «… Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас…»

Апостоли зрозуміли ідею Господа і … «з великою силою свідчили про воскресіння Христа» (Дії ап. 4-33) Правда, Божий Син, бачивши їхню ревність і готовність вже вирушати «до краю землі», дозволив паузу в декілька днів, аж поки не «зодягнуться силою згори».

… А потім був шлях – до краю землі. Засвідчити не про рецепти випічки святкових паляниць, не традиції святкування, не особливу оригінальність крашанок…

Засвідчити про Воскреслого, Який щедро дарує Свою перемогу над смертю усім, хто вірує!

Попередня Щоденник старшого єпископа: березень 2015 року
Наступна У рамках підготовки до відкриття Міжнародної місіонерської школи її координатор Антон Кукса відвідав Швецію

Вам також може сподобатися

Роздуми

Чудеса без чудес

Той, з ким стається чудо, про це не знає.

Мудреці Талмуду

Мені, як християнину, іноді буває соромно і незручно за себе. Це буває, коли чую свідчення про особливі чуда в житті віруючих, читаю про це в християнських періодичних виданнях та книгах. Коли одночасно зі сльозами вдячності Богові за особливі переживання, відкриття, здійснені чудеса в житті наркоманів, злочинців, смертельно хворих, чую, як по щоці котиться сльоза розчарування: «Господи, а чому ж у мене такого немає?!»

Роздуми

Мистецтво вміти жити

Сьогодні, як ніколи, треба вміти жити. І це вміння цінується більше, як вища освіта. Таких людей не люблять, але ті, хто не любить, в глибині душі їм заздрять. Вони вміють отримати вигоду в будь-якій ситуації, виходять сухими з будь-якої проблеми. Про них кажуть: «І у воді не тонуть, і у вогні не горять». Вони задарма або за півціни нічого не будуть робити. З такими людьми не пропадеш. Одним словом, вміють жити!

Впевнений, що такі люди навіть в умовах теперішньої кризи зуміють непогано прожити. Вони і біду повернуть на свою користь.

Але таких людей не так вже й багато. А що ж робити тим, хто не вміє жити? Вчитися! Нині стільки вже пропонується книжок та відеосемінарів на тему, як досягнути успіху в житті, що дивуєшся, чому ще є невдахи. Напевне, лінуються вчитися мистецтву «правильно» жити.

І на фоні усіх тих сучасних героїв якось блідне постать апостола Павла. Хоча, варто зауважити, що замолоду, тоді, коли був відомий як Савл, він умів жити. Навіть досягнув деяких висот, був шанованою людиною в певних колах і перед ним відкривалося чудове майбутнє як стосовно кар’єри, так, ймовірно, й матеріальних благ. Але несподівано Савл змінює напрям свого руху, поводиться ой як нерозумно. Він свідомо відмовляється від райдужних перспектив, терпить зневагу, переслідування, нерозуміння, фізичні недуги. Дивний чоловік!

Роздуми

Християнство без Христа

     «Бути людиною, а потім християнином…» Саме такі гасла останнім часом стали популярними в деяких висловах служителів церкви і в християнських ЗМІ. Ідея цих назв в тім, що можна бути хорошими і порядними людьми самими по собі, тобто без Христа. Я розумію, що автори подібних лозунгів заперечать і скажуть, що я все перекрутив (переплутав), або не так зрозумів. Я також розумію добрі наміри авторів таких гасел, що вони хотіли сказати наступне: деякі християни хваляться своєю вірою, а залишаються далекими від чисто людської порядності, людяності, світської культури, етики. У такому випадку треба виходити не з етичних міркувань. Бо по суті, якщо так, то з духом Христовим у таких християн не все в порядку (Рим. 8:9). А до чого тут культура?