Серпень 5, 2016 0 163 Переглядів

«Якби мене запитали: чи хочу я замість усього, що досягла з Богом, мати руки, я б сказала, що ні» – Лєна-Марія Клінгвалл

   На невеликому майданчику біля альтанки, у тіні дубів розташувалася імпровізована сцена.  4 серпня тут, у Головному військовому клінічному госпіталі Києва, проходив концерт для АТОшників та медиків, за участю гості зі Швеції Лєни-Марії Клінгвалл. Люди підходили: хто по одному, хто групками, а когось підвозили на візках або каталках.  Найперше перехожих  приваблював дивовижно глибокий красивий голос співачки, а коли погляд зупинявся на ній самій, в очах людей вгадувалось здивування, а потім і захоплення.

     Лєна-Марія народилася без обох рук, та тільки з однією повноцінною  ногою.  Тим не менше батьки-християни змогли розкрити в ній той потенціал, який дав можливість доньці стати тим, ким стала. Вона – паралімпійська чемпіонка з плавання, здобула багато спортивних нагород, у тому числі золотих. До речі, два поставлених нею світових рекорди по цей час залишаються не побитими.  А ще Лєна-Марія – член Міжнародної асоціації художників, які малюють, тримаючи пензлик ногою або у роті.  Її живопис  заворожує. Та, мабуть, найбільш улюбленим заняттям для неї є музика і спів: Клінгвалл закінчила Королівську музичну академію в Стокгольмі, співала на відкритті олімпійських ігор в Японії, записала близько 30 альбомів, у тому числі із власними піснями.

20     Що, або Хто дає їй сили жити? Як їй вдається почуватися щасливою і робити для людей більше, ніж  багато з тих, хто має руки і ноги? Відповідь на ці запитання  протягом чотирьох днів мали нагоду почути люди у різних місцях.  Разом з командою служителів з київської церкви «Скинія» (Відділ соціального служіння ЦХВЄУ) 2 серпня Лєна-Марія  служила ув’язненим в єдиній в Україні виправній колонії для інвалідів – Софіївській ВК №45 на Дніпропетровщині. Того ж дня вона ділилася своїм  свідоцтвом у церві «Благодать» у Кривому Розі, а наступного, повернувшись до Києва, – у церкві «Скинія», де серед слухачів були брати і сестри місцевого геріатричного пансіонату, у тому числі з обмеженими фізичними можливостями.

     В останній день свого невеликого відрядження в Україну, після запису програми  на радіо «Марія», шведська гостя служила в Головному військовому клінічному госпіталі в Києві. Ми не будемо переповідати її свідоцтво, його  частково можна буде побачити на сайті церкви «Скинія» та у сюжетах телеканалів (див. далі).  Зараз до вашої уваги – фрагмент ексклюзивного інтерв’ю з Лєною-Марією.

16     – Я вперше в Україні, і коли отримала запрошення  від союзу п’ятидесятників, то зраділа. Раніше я вже бувала у країнах Східної Європи і мала якісь уявлення, але виявилося, що в Україні атмосфера більш легка, можна сказати, більш світла, ніж я очікувала: люди дуже відкриті, дружелюбні, ввічливі. Здається, українці дуже схожі зі шведами (посміхається – Ред.)

Ви запитуєте, яке моє послання до людей з обмеженими фізичними можливостями, до тих, хто втратив кінцівки під час бойових дій чи за інших обставин?  Скажу, що не розділяю людей за таким принципом. Я завжди співаю і говорю для тих, хто хоче почути. І основна ціль – донести людям істину, що кожна людина однаково дорогоцінна в очах Бога! Немає ніякого значення, як ми виглядаємо, звідки ми, наскільки розумні чи багаті – цінний кожен.

     Скажу, що ця проста істина звучить по-різному для різних народів:  в Японії, наприклад, де я служу уже майже 25 років,  різні прошарки людей досить значимі. Для буддиста почути, що кожна людина однаково цінна, це все одно, що у нас у церкві сказати лайливе слово. Але Бог і там відкриває істину і змінює життя людей. 

     У Європі багато людей недооцінюють себе і вважають , що їм чогось сильно не дістає у житті, хоча насправді у них дуже багато можливостей. Навіть для тих, хто має фізичні вади, можна знайти практичне рішення: побудувати пристосовані приміщення, створити інфраструктуру і достатньо робочих місць – все, проблема автоматично вирішена! Однак найважливіше те, що у тебе в серці! Ідеальне тіло, але при цьому пошкоджений розум – це набагато гірше, ніж коли у тебе пошкоджене тіло, але розум підкорений Божому Слову.

     В Біблії написано про те, що плани Бога на наше життя набагато більші того, про що ми думаємо. Тому не соромтесь мріяти, кажу з власного досвіду: плани у Бога все-одно будуть більші! За своє життя я займалася багатьма цікавими речами, зустрічалася з президентами, з королями і принцесами, працювала з фізично неповноцінними дітьми-сиротами  у найбідніших куточках світу, багато подорожувала і служила людям. І знаєте що? Якби мене запитали, чи хочу я замість усього цього мати руки?»  Я б сказала – «ні». Бо попри вроджені вади, все моє життя було наповнене любов’ю. Любов’ю  рідних, а найбільше величезною незбагненною любов’ю Господа.

Попередня «Закликаємо всіх християн остерігатися цього діяча» - заява прес-служби ЦХВЄУ
Наступна На Рівненщині патрульна поліція стала гостем християнського дитячого табору

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Час відкриттів та зцілення душі і тіла – нотатки із Всеукраїнської сестринської конференції

    Рiчна конференція жіночого служiння УЦХВЄ відбулася з 13 по 16 червня 2017 р. на території християнської бази відпочинку «Азовський маяк», що неподалік Мелітополя. Під час богослужінь, семінарів та навчальних секцій сестри…

Новини братерства

На форумі «Новомедіа» у конкурсі кращих творів ЗМІ переміг сюжет з донецьким пастором Сергієм Косяком

7-9 листопада 2014 р. у Києві проходив Міжнародний форум «Новомедіа». Це – щорічна масштабна подія у світі вітчизняної християнської журналістики.

Новини братерства

Звітна конференція ЦХВЄ-2013. Пастори вчилися… зростати разом


Небувало щедра на сніг весна попри усі побоювання організаторів не завадила проведенню конференції.      27-28 березня у Пущі-Водиці зібралися 360 пасторів і єпископів з усіх куточків України…