Вересень 29, 2016 0 12 Переглядів

Михайло Паночко: «Нам потрібна внутрішня єдність та консолідована позиція всіх національних церков християн віри євангельської перед зовнішніми викликами – це вимога номер один»

    Другий світовий конгрес християн віри євангельської, що відбудеться у Львові 6-9 жовтня 2016 року,  обіцяє стати знаковою подією в історії світового п’ятидесятницького братерства. Хоча б тому, що проведення його припало на переломний для України та усієї Європи період.
   Які виклики переживає сьогодні Церква? Як з ними справитися? Де межа між правильним і недопустимим в сучасній християнській культурі? Про ці та інші теми – наша розмова зі старшим єпископом ЦХВЄУ Михайлом Паночко.

– Михайле Степановичу, гасло Світового конгресу «П’ятидесятниця – відповідь на виклики сучасності». Про які саме виклики йдеться?

– Сьогодні всюди іде агресивна секуляризація суспільства (впровадження світських цінностей – ред.), пропаганда безбожності, спостерігається духовне ослаблення у багатьох країнах. Тому Церква має не здавати свої позиції, а навпаки позитивно впливати на суспільство. Єдиним ефективним інструментом для цього в усі віки після приходу Христа була проповідь Євангеліє. Віруючій людині треба занурюватися у Слово Боже і посвячувати час для молитви. Бо сьогодні Церква має зберегти свою роль як сіль, як стовп і утвердження Божої Правди на землі.

– І що їй для цього треба?

– Нам потрібна внутрішня єдність та консолідована позиція всіх національних церков християн віри євангельської перед зовнішніми викликами – це вимога номер один. Друга вимога – праця з молоддю.

– Це будуть пріоритетні теми у роботі конгресу?

– Так. Наша мета – напрацювання єдиної позиції і стратегій розвитку. Пошук відповідей на питання: як активніше та ефективніше залучати молодь та ресурси помісної церкви для зростання Христової Церкви. Словом, маємо виробити спільну дорожню карту.

– Якщо судити по Конгресу -2013, які плоди таких великих міжнародних форумів ви бачите?

– Перше – це зближення різних національних об’єднань християн віри євангельської. Спільне переживання благословення завжди приносить плід. Принаймні, я чув тільки добрі відгуки, священнослужителі спонукали робити такі заходи періодично. Це сприяє взаєморозумінню. Крім того, це – посилена спільна молитва.

– А що очікуєте від наступного конгресу?

– Особисто я очікую поглиблення розпочатої праці. Сьогодні є велика потреба у посвяченні віруючих людей. В більшості християнських країн свобода, матеріальний достаток (зрівняйте зі станом Церкви у радянські часи), тож є багато спокус, особливо для молоді. Дуже хочу, щоб Святий Дух особливо потужно діяв у ці останні дні, бо нам потрібна адекватна сила: чим більше викликів надходить зі світу (він стає все агресивніший), тим більше Церква має використовувати свій духовний потенціал. Власне, акцент незмінний – на Слові, сповненні Святим Духом і на посвяченні. Це дуже важливо! Бо старше покоління відходить, нам потрібна молода генерація приготовлена для праці.

– Вже вдруге Конгрес пройде в Україні, чи буде проголошено якусь особливу молитву за наш народ?

– Це залежить від рішення Оргкомітету МАХВЄ, наша Церква християн віри євангельської України є лише одним із членів Асамблеї, і не може примушувати до будь-чого, але без сумніву, реакція світової спільноти християн віри євангельської на ситуацію в Україні має бути. Думаю, обов’язково будемо молитися за завершення війни та духовну ситуацію в нашій країні.

– Ви сказали, що один із викликів церкви – зв’язок поколінь. Що треба сьогодні, щоб не виникало розриву?

–  Там, де церква здорова і служитель має правильні стосунки з Богом, є зв’язок поколінь, там передача служіння відбувається плавно, без жодних збоїв. А там де не звертають увагу на молодь, де старше покоління відстає, а молодь іде «своїм курсом», виникають небезпечні тенденції. Тобто багато залежить від пастора помісної церкви, як він налаштований.
Ми не відділяємо молодь від церкви, бо вона є її складовою. Це природно: в отарі є вівці різні – старші, молодші і маленькі. Навіть природа нам показує, що громада має розвиватися разом – менші вчаться у старших, старші вчаться у ще старших… В загальному це утворює таку спільноту, в якій гармонічно розвивається кожне покоління. В церкві має бути атмосфера, де усім буде комфортно. І усі мають бути налаштовані на працю, відповідальність, активність і жертовність. Кожен у свою міру, хто на скільки дозрів.
Важливо зробити наголос, щоби молодь в церкві почувала себе як вдома, відчувала, що вона є потрібна, що вона є активна і рушійна… Тому потрібна мудрість служителів, які би цей потенціал не розхлюпали, не розгубили, не проігнорували, а використали.

– Добре, але ж у молодіжній християнській культурі те, що старшому поколінню важко вмістити, наприклад, рок-прославлення  у його, так би мовити, «важкій» формі. Цікаво, як Ви наставляєте пасторів щодо сучасної музики?

– Бачте, у Слові Божому не зроблено наголосу на музику. Читаючи Новий Заповіт від початку до кінця, ми не бачимо пріоритету музики у служінні Богу, можливо для того, щоб її не виносили на постамент, не творили культ. Музика може використовуватися як інструмент, додатковий засіб, що налаштовує на богослужіння. Я раджу не зловживати музикою. Вона має бути в такт духа, збудовуючи одночасно усіх в церкві. Музика, яка одних радує, а других  бентежить, вона неправильна… Музика в церкві має нести в собі акорд духовності, мати зміст духовний, а не душевний. Бо є рівень духовний, а є й душевний…

– Поясніть, у чому різниця?

– Є рівень душевний, коли емоції приходять і хочеться танцювати, інколи навіть гопака (словом, рухати тілом). А є музика, яка заставляє серйозно задуматися над життям. Порою викликає сльози, формує нас, як духовних осіб. Ще раз кажу, прославлення у церкві має будувати, а не дратувати. І тому пастор, який має мир у серці і правильні стосунки з Богом, відчуває межу, за якою музика вже не будує…
Так як їжа, з’їв норму – корисне, з’їв поза норму – шкідливе. Одягнувся пристойно – добре, а одягся зухвало – вже грішить. Якщо людина застосовує косметику (бо ми всі застосовуємо якісь креми, лосьйони), коли все є в нормі – ніяких проблем, а от коли накласти на себе стільки, що виглядаєш як сова, це вже викликає негативні емоції, то не добре… Тобто має бути все збалансовано в одежі, в косметиці, в музиці. Біблія каже «як личить святим». Не сказано як саме… але просто «як личить святим».

     – Тобто це доволі суб’єктивно?

     – Віруючі люди повинні мати смак, духовне відчуття, духовну інтуїцію. І особливо служитель, щоб розрізняти: «оце будує, а оце не будує». На моє переконання, коли чується суцільний гул, якась мелодія і гул, така музика не духовна, хто би що не казав. Псалми мають торкатися серця, церковна музика має бути ніжна, як і усе в церкві, вона має нести елементи благоговіння. Біблія каже: «Служіть Господеві зі страхом, і радійте з тремтінням!» (Пс. 2:11).  А не з неконтрольованою ейфорією і не в розслабленні, як на світських концертах, коли люди починають впадати в екстаз через надмір емоцій. Церковна музика має служити духовному зміцненню і зросту, бути допоміжним, а не основним елементом служіння. Основне – це Слово. Ось така моя позиція і мій досвід показує, якщо цього не збагнути, почнуться перекоси.
Загалом же Церква, з її атрибутами і традиціями, має завжди відповідати на поклик серця людини-грішника, який кається. Вона не має статусу вчорашньої чи завтрашньої, вона завжди  сучасна. Церква має іти в ногу з сьогоденням, але тримати свою лінію від першого століття і аж до приходу Христа. Бо має завдання від самого Господа: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангеліє проповідуйте!» Мета Церкви – виконувати свою місію як світло, як стовп і утвердження Істини. Саме цю мету ми і переслідуємо, готуючись до проведення Другого світового конгресу ХВЄ.

До речі, повідомте, з яких країн прибудуть делегати, окрім Східної Європи?

– Ми очікуємо делегації із США та Канади. Приїдуть брати з Іспанії, Німеччини,  Польщі,  Прибалтики та країн Азії. Запрошення надіслано до наших церков у Південній Америці, зокрема Бразилії, Аргентини та Австралії.
На першому Конгресі, що проходив там же, у Львові, у 2013 році,  були делегації з 12 країн. Цього року очікуємо більше. Взагалі готуємося до участі близько двох тисяч священнослужителів. Користуючись нагодою, хочу нагадати про щомісячні молитви та піст про благословення Конгресу 5 серпня, 2, 9, 16, 23 та 30 вересня. Молімося і приїжджаймо! До зустрічі на Конгресі.

– Щиро дякуємо за інтерв’ю.

Попередня Давайте проведемо цей конгрес з вірністю та радістю: Оргкомітет ІІ Світового конгресу ХВЄ у Львові
Наступна Дивіться пряму трансляцію ІІ Світового конгресу християн віри євангельської

Вам також може сподобатися

Світовий конгрес ХВЄ 2016

Комітет ЦХВЄУ обговорив підготовку до річної пасторської конференції та Світового конгресу християн віри євангельської

   16  березня  2016 року у Києві відбулося чергове засідання Комітету ЦХВЄУ. Участь  у  ньому взяли старші пресвітери обласних об’єднань та керівники відділів, які обговорили…

400 церков за п’ять років

«400 нових церков за наступні 5 років» – таку стратегічну ціль озвучили члени Комітету ЦХВЄУ

   Під час підсумкового засідання Комітеті ЦХВЄУ, яке відбулося 10 грудня 2015 р., старші служителі братерства відзвітували про роботу, проведену у областях, а також намітили цілі на майбутнє.

Світовий конгрес ХВЄ 2016

Учасники II Світового конгресу ХВЄ ухвалили Звернення із закликом про звільнення з полону ДНР відомого вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського

Делегати ІІ Світового конгресу ХВЄ опублікували Звернення із вимогою негайного звільнення з полону ДНР вченого…