29 Вересня, 2016 0 1460 Переглядів

Михайло Паночко: «Нам потрібна внутрішня єдність та консолідована позиція всіх національних церков християн віри євангельської перед зовнішніми викликами – це вимога номер один»

    Другий світовий конгрес християн віри євангельської, що відбудеться у Львові 6-9 жовтня 2016 року,  обіцяє стати знаковою подією в історії світового п’ятидесятницького братерства. Хоча б тому, що проведення його припало на переломний для України та усієї Європи період.
   Які виклики переживає сьогодні Церква? Як з ними справитися? Де межа між правильним і недопустимим в сучасній християнській культурі? Про ці та інші теми – наша розмова зі старшим єпископом ЦХВЄУ Михайлом Паночко.

– Михайле Степановичу, гасло Світового конгресу «П’ятидесятниця – відповідь на виклики сучасності». Про які саме виклики йдеться?

– Сьогодні всюди іде агресивна секуляризація суспільства (впровадження світських цінностей – ред.), пропаганда безбожності, спостерігається духовне ослаблення у багатьох країнах. Тому Церква має не здавати свої позиції, а навпаки позитивно впливати на суспільство. Єдиним ефективним інструментом для цього в усі віки після приходу Христа була проповідь Євангеліє. Віруючій людині треба занурюватися у Слово Боже і посвячувати час для молитви. Бо сьогодні Церква має зберегти свою роль як сіль, як стовп і утвердження Божої Правди на землі.

– І що їй для цього треба?

– Нам потрібна внутрішня єдність та консолідована позиція всіх національних церков християн віри євангельської перед зовнішніми викликами – це вимога номер один. Друга вимога – праця з молоддю.

– Це будуть пріоритетні теми у роботі конгресу?

– Так. Наша мета – напрацювання єдиної позиції і стратегій розвитку. Пошук відповідей на питання: як активніше та ефективніше залучати молодь та ресурси помісної церкви для зростання Христової Церкви. Словом, маємо виробити спільну дорожню карту.

– Якщо судити по Конгресу -2013, які плоди таких великих міжнародних форумів ви бачите?

– Перше – це зближення різних національних об’єднань християн віри євангельської. Спільне переживання благословення завжди приносить плід. Принаймні, я чув тільки добрі відгуки, священнослужителі спонукали робити такі заходи періодично. Це сприяє взаєморозумінню. Крім того, це – посилена спільна молитва.

– А що очікуєте від наступного конгресу?

– Особисто я очікую поглиблення розпочатої праці. Сьогодні є велика потреба у посвяченні віруючих людей. В більшості християнських країн свобода, матеріальний достаток (зрівняйте зі станом Церкви у радянські часи), тож є багато спокус, особливо для молоді. Дуже хочу, щоб Святий Дух особливо потужно діяв у ці останні дні, бо нам потрібна адекватна сила: чим більше викликів надходить зі світу (він стає все агресивніший), тим більше Церква має використовувати свій духовний потенціал. Власне, акцент незмінний – на Слові, сповненні Святим Духом і на посвяченні. Це дуже важливо! Бо старше покоління відходить, нам потрібна молода генерація приготовлена для праці.

– Вже вдруге Конгрес пройде в Україні, чи буде проголошено якусь особливу молитву за наш народ?

– Це залежить від рішення Оргкомітету МАХВЄ, наша Церква християн віри євангельської України є лише одним із членів Асамблеї, і не може примушувати до будь-чого, але без сумніву, реакція світової спільноти християн віри євангельської на ситуацію в Україні має бути. Думаю, обов’язково будемо молитися за завершення війни та духовну ситуацію в нашій країні.

– Ви сказали, що один із викликів церкви – зв’язок поколінь. Що треба сьогодні, щоб не виникало розриву?

–  Там, де церква здорова і служитель має правильні стосунки з Богом, є зв’язок поколінь, там передача служіння відбувається плавно, без жодних збоїв. А там де не звертають увагу на молодь, де старше покоління відстає, а молодь іде «своїм курсом», виникають небезпечні тенденції. Тобто багато залежить від пастора помісної церкви, як він налаштований.
Ми не відділяємо молодь від церкви, бо вона є її складовою. Це природно: в отарі є вівці різні – старші, молодші і маленькі. Навіть природа нам показує, що громада має розвиватися разом – менші вчаться у старших, старші вчаться у ще старших… В загальному це утворює таку спільноту, в якій гармонічно розвивається кожне покоління. В церкві має бути атмосфера, де усім буде комфортно. І усі мають бути налаштовані на працю, відповідальність, активність і жертовність. Кожен у свою міру, хто на скільки дозрів.
Важливо зробити наголос, щоби молодь в церкві почувала себе як вдома, відчувала, що вона є потрібна, що вона є активна і рушійна… Тому потрібна мудрість служителів, які би цей потенціал не розхлюпали, не розгубили, не проігнорували, а використали.

– Добре, але ж у молодіжній християнській культурі те, що старшому поколінню важко вмістити, наприклад, рок-прославлення  у його, так би мовити, «важкій» формі. Цікаво, як Ви наставляєте пасторів щодо сучасної музики?

– Бачте, у Слові Божому не зроблено наголосу на музику. Читаючи Новий Заповіт від початку до кінця, ми не бачимо пріоритету музики у служінні Богу, можливо для того, щоб її не виносили на постамент, не творили культ. Музика може використовуватися як інструмент, додатковий засіб, що налаштовує на богослужіння. Я раджу не зловживати музикою. Вона має бути в такт духа, збудовуючи одночасно усіх в церкві. Музика, яка одних радує, а других  бентежить, вона неправильна… Музика в церкві має нести в собі акорд духовності, мати зміст духовний, а не душевний. Бо є рівень духовний, а є й душевний…

– Поясніть, у чому різниця?

– Є рівень душевний, коли емоції приходять і хочеться танцювати, інколи навіть гопака (словом, рухати тілом). А є музика, яка заставляє серйозно задуматися над життям. Порою викликає сльози, формує нас, як духовних осіб. Ще раз кажу, прославлення у церкві має будувати, а не дратувати. І тому пастор, який має мир у серці і правильні стосунки з Богом, відчуває межу, за якою музика вже не будує…
Так як їжа, з’їв норму – корисне, з’їв поза норму – шкідливе. Одягнувся пристойно – добре, а одягся зухвало – вже грішить. Якщо людина застосовує косметику (бо ми всі застосовуємо якісь креми, лосьйони), коли все є в нормі – ніяких проблем, а от коли накласти на себе стільки, що виглядаєш як сова, це вже викликає негативні емоції, то не добре… Тобто має бути все збалансовано в одежі, в косметиці, в музиці. Біблія каже «як личить святим». Не сказано як саме… але просто «як личить святим».

     – Тобто це доволі суб’єктивно?

     – Віруючі люди повинні мати смак, духовне відчуття, духовну інтуїцію. І особливо служитель, щоб розрізняти: «оце будує, а оце не будує». На моє переконання, коли чується суцільний гул, якась мелодія і гул, така музика не духовна, хто би що не казав. Псалми мають торкатися серця, церковна музика має бути ніжна, як і усе в церкві, вона має нести елементи благоговіння. Біблія каже: «Служіть Господеві зі страхом, і радійте з тремтінням!» (Пс. 2:11).  А не з неконтрольованою ейфорією і не в розслабленні, як на світських концертах, коли люди починають впадати в екстаз через надмір емоцій. Церковна музика має служити духовному зміцненню і зросту, бути допоміжним, а не основним елементом служіння. Основне – це Слово. Ось така моя позиція і мій досвід показує, якщо цього не збагнути, почнуться перекоси.
Загалом же Церква, з її атрибутами і традиціями, має завжди відповідати на поклик серця людини-грішника, який кається. Вона не має статусу вчорашньої чи завтрашньої, вона завжди  сучасна. Церква має іти в ногу з сьогоденням, але тримати свою лінію від першого століття і аж до приходу Христа. Бо має завдання від самого Господа: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангеліє проповідуйте!» Мета Церкви – виконувати свою місію як світло, як стовп і утвердження Істини. Саме цю мету ми і переслідуємо, готуючись до проведення Другого світового конгресу ХВЄ.

До речі, повідомте, з яких країн прибудуть делегати, окрім Східної Європи?

– Ми очікуємо делегації із США та Канади. Приїдуть брати з Іспанії, Німеччини,  Польщі,  Прибалтики та країн Азії. Запрошення надіслано до наших церков у Південній Америці, зокрема Бразилії, Аргентини та Австралії.
На першому Конгресі, що проходив там же, у Львові, у 2013 році,  були делегації з 12 країн. Цього року очікуємо більше. Взагалі готуємося до участі близько двох тисяч священнослужителів. Користуючись нагодою, хочу нагадати про щомісячні молитви та піст про благословення Конгресу 5 серпня, 2, 9, 16, 23 та 30 вересня. Молімося і приїжджаймо! До зустрічі на Конгресі.

– Щиро дякуємо за інтерв’ю.

Попередня Давайте проведемо цей конгрес з вірністю та радістю: Оргкомітет ІІ Світового конгресу ХВЄ у Львові
Наступна Дивіться пряму трансляцію ІІ Світового конгресу християн віри євангельської

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/chve/chve.org.ua/www/wp-content/themes/trendyblog-theme/includes/single/post-tags-categories.php on line 7

Вам також може сподобатися

400 церков за п’ять років

«400 нових церков за наступні 5 років» – таку стратегічну ціль озвучили члени Комітету ЦХВЄУ

   Під час підсумкового засідання Комітеті ЦХВЄУ, яке відбулося 10 грудня 2015 р., старші служителі братерства відзвітували про роботу, проведену у областях, а також намітили цілі на майбутнє.

Світовий конгрес ХВЄ 2016

Давайте проведемо цей конгрес з вірністю та радістю: Оргкомітет ІІ Світового конгресу ХВЄ у Львові

  21 квітня у Львові відбулося засідання Оргкомітету з підготовки та проведення ІІ Світового Конгресу Християн Віри Євангельської, що запланований на 6-9 жовтня 2016 року, і відбудеться у церкві «Голгофа» (вул. Скрипника 2а, Львів, Україна).

Світовий конгрес ХВЄ 2016

Комітет ЦХВЄУ обговорив підготовку до річної пасторської конференції та Світового конгресу християн віри євангельської

   16  березня  2016 року у Києві відбулося чергове засідання Комітету ЦХВЄУ. Участь  у  ньому взяли старші пресвітери обласних об’єднань та керівники відділів, які обговорили…