Жовтень 13, 2017 0 184 Переглядів

«Коли церква йде до людей» – фрагменти зустрічі для літніх мешканців Івано-Франківська

Учасниця зустрічі для людей похилого віку, яку на початку жовтня провела команда жіночого відділу Івано-Франківської церкви ХВЄ, підійшла до однієї з організаторів і сказала.  «Якось на запитання, чим, на його думку, євангельська церква відрізняється від католицької, Любомир Гузар відповів: «Ми запрошуємо людей до церкви. А в них церква йде до людей. І цьому нам треба вчитися і вчитися». Ваша церква йде до людей. І ми вам за це дуже вдячні».

Такі зустрічі тут проводяться регулярно. Особливістю останньої стало те, що, окрім тих, хто відвідує богослужіння в цій церкві, на спілкування запросили людей старшого віку з мікрорайону незалежно від того, яку церкву вони відвідують. Окрема подяка за це Івано-Франківському територіальному центру соціального обслуговування (директор – п. Марія Кушнір), працівники якого допомогли зорганізувати стареньких.

Ще одна особливість заходу – дивовижно тепла атмосфера, яку відчули присутні – і гості, і всі задіяні в програмі. А досягти такого не так вже і просто, коли гостей – добра сотня. Старенькі люди не часто бувають у центрі уваги й іноді з недовірою сприймають вияви любові до них з боку майже незнайомих осіб, коли вдома рідні діти чи внуки цим їх не балують. Але після теплого привітання старшого пастора церкви, єпископа Юрія Веремія і його молитви за них ця настороженість минула. І згодом багато з гостей свідчили про те, що почуваються тут краще, ніж іноді вдома.

Програма зустрічі була спланована так, щоб послужити стареньким смачною їжею і концертною програмою, а також надати їм можливість поділитися своїм життєвим досвідом і навіть заспівати. Одна з гостей, психоневролог за фахом, зазначила, що була приємно здивована відвертими та щирими словами пастора-євангеліста Івано-Франківської церкви ХВЄ Геннадія Ліптуги. Мовляв, у світі  не заведено бути такими відвертими – цим одразу ж хтось скористається. Але церква – це інший світ, світ Божої любові і турботи. Тому тут можна бути щирим, тут тебе люблять, підтримають і завжди допоможуть.

Дуже припали стареньким до вподоби пісні у виконанні гурту «Тільки віруй» (Олег Гиляка, Олександр Макогон). І коли наприкінці пресвітер Петро Вернигора запитав, чи хотіли б вони мати ще таку зустріч, пролунало одностайне «так». І на його пропозицію так само одностайно помолилися за організаторів зустрічі і за кухарів, які подбали про дуже смачну гостину.

Людмила Бендус.

Фото Мирослави Карп’юк.

 

 

«Коли церква йде до людей» – нотатки зустрічі для літніх мешканців Івано-Франківська
Одна з учасниць зустрічі для людей похилого віку, яку на початку жовтня провела команда жіночого відділу Івано-Франківської церкви ХВЄ, підійшла до однієї з організаторів і сказала.  «Якось на запитання, чим, на його думку, євангельська церква відрізняється від католицької, Любомир Гузар відповів: «Ми запрошуємо людей до церкви. А в них церква йде до людей. І цьому нам треба вчитися і вчитися». Ваша церква йде до людей. І ми вам за це дуже вдячні».
Такі зустрічі тут проводяться регулярно. Особливістю останньої стало те, що, окрім тих, хто відвідує богослужіння в цій церкві, на спілкування запросили старшого віку людей з цього мікрорайону незалежно від того, яку церкву вони відвідують. Окрема подяка за це Івано-Франківському територіальному центру соціального обслуговування (директор – п. Марія Кушнір), працівники якого допомогли зорганізувати стареньких.
Ще одна особливість – дивовижно тепла атмосфера, яку відчули присутні – і гості, і всі задіяні в програмі. А досягти такого не так вже і просто, коли гостей – добра сотня. Старенькі люди не часто почуваються в центрі уваги й іноді насторожено сприймають вияви любові до них з боку майже незнайомих осіб, коли вдома рідні діти чи внуки цим їх не балують. Але після теплого привітання старшого пастора церкви, єпископа Юрія Веремія і його молитви за них ця настороженість минула. І згодом багато з гостей свідчили про те, що почуваються тут краще, ніж іноді вдома.
Програма зустрічі була спланована так, щоб послужити стареньким смачною їжею і концертною програмою, а також надати їм можливість поділитися своїм життєвим досвідом і навіть заспівати. Одна з гостей, психоневролог за фахом, зазначила, що була приємно здивована відвертими і щирими словами пастора-євангеліста Івано-Франківської церкви ХВЄ Геннадія Ліптуги. Мовляв, у світі  не прийнято бути такими відвертими – цим одразу ж хтось скористається. Але церква – це інший світ, світ Божої любові і турботи. Тому тут можна бути щирим, тут тебе люблять, підтримають і завжди допоможуть.
Дуже припали стареньким до вподоби пісні у виконанні гурту «Тільки віруй» (Олег Гиляка, Олександр Макогон). І коли наприкінці пресвітер Петро Вернигора запитав, чи хотіли б вони мати ще таку зустріч, пролунало одностайне «так». І на його пропозицію так само одностайно помолилися за організаторів зустрічі і за кухарів, які подбали про дуже смачну гостину.
Людмила Бендус.
Фото Мирослави Карп’юк.
Попередня 14 жовтня у Луцьку відбувся форум «Час професіоналів»
Наступна Михайло Паночко взяв участь у молитовному сніданку Рівненської ОДА

Вам також може сподобатися

Новини братерства

Хрещення по той бік колючого дроту

   Служителі київської церкви «Скинія» та церкви «Сила воскресіння» (м. Буча, Київської обл.) вже чимало років регулярно відвідують Роменську виправну колонію № 56 у с.Перехрестівка, що на Сумщині. Бог благословив роботу тюремних капеланів. 22 липня 2014 року тут відбулося чергове водне хрещення.

Новини братерства

“Богослужбова практика Церкви ХВЄ України. Посібник для служителя”

14 лютого 2012 року в Рівному в приміщенні християнської місії “Добрий самарянин” пройшло перше засідання робочої групи, на якому обговорювалося створення майбутнього підручника “Богослужбова практика Церкви ХВЄ України. Посібник для служителя”

Новини братерства

Звернення Церков і релігійних організацій до українського народу

 Шановні співгромадяни!

     Будучи невід’ємною частиною українського суспільства та відчуваючи духовний обов’язок і громадянську відповідальність, вважаємо за необхідне звернутися до вас з приводу європейської інтеграції України та поділитися деякими своїми міркуваннями.