Березень 29, 2018 3 240 Переглядів

ДБАЙТЕ ПРО ЛЮБОВ!

До чого, насамперед, важливо прагнути (досягати) християнинові? Святе Письмо дає на це чітку відповідь: «ДБАЙТЕ ПРО ЛЮБОВ» (1 Кор. 14:1). Рос. мовою: ДОСТИГАЙТЕ ЛЮБВИ! У перекладі з грецької мови: ЖЕНІТЬСЯ ЗА ЛЮБОВ’Ю!

Любов згідно Євангелії – дар і водночас – плід. «Божа любов вилилася в наші серця Святим Духом, який нам даний» (Рим. 5:5). Це – Божий дар. «А плід духа: любов…» (Гал. 5:22). Це – плід духа, який потрібно зрощувати у ретельній і копіткій праці (у великому терпінні). І зауважте: «плід духа» з малої букви. Тобто це спільна праця нашого духа з Духом Святим. Врешті, Бог є любов! «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, а Бог у ньому перебуває» (1 Ін. 4:16). «Хто любить Бога, той любить і брата» (1 Ін. 4:21).

ХОЧЕШ НАДБАТИ ЛЮБОВ? Наблизься до Бога, перебувай у Бозі! Неабияке зусилля, час, старання потрібні для того, щоб зростити плід любові. Проходять роки, і ти вникаєш у себе та вчення Христа і розумієш, що належним чином не досягнув любові. З одного боку це плюс: якщо ти усвідомлюєш, що не любиш, то є надія виправитися. Трагедія тоді, коли людина стверджує, що у неї все в порядку з любов’ю, а всі інші неправі. Але з іншого боку: якщо не любиш, то це також ознака того, що твоя віра залишається на тілесному рівні.

ЧИ СКЛАДНО ЛЮБИТИ? Складно для того, хто не помер для гріха, хто не розіп’явся з Христом (Гал. 2:19). У кого егоїзм і стара гріховна природа диктують свої умови духу, такій людині складно любити (практично неможливо). Але якщо Дух Святий у серці християнина займає гідне місце, часто з’єднується з нашим духом у молитві єднання («наповнюйтесь Духом!» згідно Єф. 5:18), то тоді поняття «любити» стає природнім (як дихати, як їсти…).
Людина дихає, і їй не обов’язково скрупульозно знати склад повітря, якщо їсть, їй не обов’язково знати молекулярний склад їжі. Так само й любов. Людина, яка перебуває у Божій любові, віддає любов іншим, як те, що природно її новій природі у Христі. ОТЖЕ, ЛЮБОВ ПОВИННА СТАТИ У НАС ПРИРОДНОЮ СКЛАДОВОЮ НАШОГО ЄСТВА. Згідно нашої гріховної природи (старого внутрішнього чоловіка) любити протиприродно, але ж ми – нове творіння! «Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!» (2 Кор. 5:17).

ТИ НЕ МОЖЕШ ЛЮБИТИ? Не можеш терпіти? Не можеш зносити немочі ближнього? Тебе все дратує? Ти скрізь бачиш лише несправедливість? ХТО ВИНЕН? Роби винуватцем не когось, а себе винувать: «Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій» (Плач Ієрем. 3:39). Через що не вдається любити згідно вчення Христа? Насамперед, через власні амбіції, через гордощі, егоїзм, образливість, самолюбство (та інші ознаки – плоди – грішної плоті). Навіть якщо інші люди не люблять тебе і відносяться в чомусь несправедливо до тебе, то чи повинно це бути приводом твоєї нелюбові? Ні. Це порядок відносин цього світу і стародавнього закону: люби ближнього і ненавидь ворога. А закон Христа проголошує: люби свого ворога! (Мт. 5:44). Помилкова позиція: шукати винуватців, причини своїх невдач в інших людях (обставинах). А правильна позиція: винуватити себе, шукати причину нелюбові в собі за будь-яких зовнішніх обставин. ЯКЩО ТИ НЕ ЛЮБИШ – ВИНУВАТИЙ ТІЛЬКИ ТИ САМ. Нелюбов – проблема людини, що не любить, але не проблема інших (домашніх, церкви).
ОТОЖ:
СТАРАННО ДОСЯГАЙМО ЛЮБОВІ,
ТЕРПЛЯЧЕ ЖЕНІМОСЯ ЗА ЛЮБОВ’Ю,
ПОСТІЙНО ДБАЙМО ПРО ЛЮБОВ!
І БОГ ЛЮБОВІ НЕХАЙ ПАНУЄ В НАШИХ СЕРЦЯХ!
АМІНЬ.

Автор Геннадій Андросов

Попередня  Михайло Паночко: «Богові потрібні вкорінені послідовники, а не перекотиполе, що котиться куди повіє вітер»
Наступна До свого  10-річчя  Полтавська богословська семінарія зняла ролик-презентацію (ВІДЕО)

Вам також може сподобатися

Роздуми

Час випробування віри, час вблагати Господа!

    У ці надзвичайно напружені дні в Україні, коли Україна стоїть на межі братовбивчої війни, згадалися події, коли учні запитали Ісуса Христа про те, яка ознака Його приходу?

Новини

Своя сім’я, своя церква, своя віра…

Чи багато сорочок продають на базарі? Багато. Якщо якась з них впаде в багно, чи дуже ми будемо переживати? Напевно, що ні. Але…

Роздуми

Рассуждая о Теле Господнем

Продолжая размышления о Вечере Господней (см.начало), хочется обратить внимание на то, что Павел начинает речь об этом с довольно простых и банальных моментов. Он возмущен тем, КАК проходит вечеря.

“Так вот, хотя вы и собираетесь вместе, это нельзя назвать трапезой Господа. Каждый из вас налегает на собственную трапезу. И вот один уходит голодный, а другой сыт и напивается” (1 Кор. 11:20-34. РВ).