Статті від Синюк Микола

Роздуми

Що робити, коли не знаєш, що…?

Синюк Микола

   Почнемо із зворотнього: що робити, коли багато справ? Пригадую одного старшого чоловіка, який давав таку пораду: «коли маєш сім робіт на день, то дві зроби, а п’ять залиш… – і  після паузи – за все життя дуууже багато роботи залишиш…» Проте, його філософія праці була скоріше всього жартом, оскільки своє життя закінчив на полі, йдучи за плугом…

Роздуми

Не про воскресіння

Синюк Микола

Христос воскрес ?

Хтось сумнівається ?

Потрібні нові докази ?

Нові пошуки теологічної доктрини воскресіння ?

Христос воскрес !!!

У День воскресіння Христового – не про воскресіння…

Роздуми

ЧТО БЫЛО БЫ, ЕСЛИ БЫ?…

Синюк Микола

     Общеизвестно — история не признает сослагательных наклонений. Хотя иногда так заманчиво — «расстекашися мыслию по древу», в импровизации: а вот, что было бы, если бы…?

       О чем это я? Да все о том же, о мудрости вчерашним числом — а вот если бы не так, а вот эдак? Что было бы???

       Итак — зрим в корень.

       Начинаем с главного: а что было бы, если бы Адам не пал в грех?

Роздуми

А МИ НАДІЯЛИСЬ…

Синюк Микола

        А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося… (Від Луки 24:21)

        Двоє чоловіків просто йшли з міста. Йшли мовчки, але як тільки мури укріплень залишилися позаду і гамір міста поволі затих, озвався Клеопа.

        – От і як тепер бути, друже? Що далі? Не знаю, не розумію, не збагну, адже Він справді був пророком, а тепер?..

        – Правда твоя, брате. Він був сильний і в слові, і в ділі. Ти ж пам’ятаєш, як намножився хліб і як буря затихла за Його словом.

        – Авжеж, і не тільки це. Коли в Гетсиманії вояки попадали від Його слова, я подумав: ну, нарешті, нарешті я побачу Його силу й міць, я побачу втіленого Бога-Месію.

        – По правді кажучи, я так надіявся, що вже з’явився Цар, з яким зможемо звільнити рідну землю від римських окупантів, – супутник Клеопи голосно зітхнув.

        – Ми всі сподівалися, чекали – ось-ось щось відбудеться і Він раптом поміняє все, але… – тепер уже зітхнув Клеопа.

        Насправді розмова могла бути зовсім іншою, проте незмінною залишається думка: «а ми надіялися, але…»

        «Надія помирає останньою», – так кажуть в народі. «Надія не засоромлює», – так написано в Новому Заповіті. Не секрет, що за декілька місяців цього року відбувалися масові похорони надій як у суспільно-політичному, так і духовному вимірах. Померла надія на те, що все можна зробити, коли маєш багато грошей і влади. Втрачена надія, що в найближчому майбутньому можна повернути захоплену територію держави. Поховано міф про «дружбу й братерство» слов’янських народів і ще багато інших домовин з «а ми надіялися…»

        А як щодо нас – християн віри євангельської? Саме в ці хвилини, коли я розпочав писати ці рядки, – отримую повідомлення, що моя старша сестра Тамара відійшла у вічність. Тихо й непомітно, без ремства й розпачу – як і личить християнці. Декілька днів тому, відвідуючи її вже тяжкохвору, я був вражений її повним миром, внутрішнім духовним спокоєм. Усмішка на устах і проста довіра до Господа – чи не це ми втрачаємо при тривожних повідомленнях щодо подій з Криму чи на південно-східних кордонах нашого краю?

        «Отже, я надіюсь на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього…» (Іс.8:17). Це сказав пророк Ісая про ситуацію, яка склалася в Ізраїлі в стосунках народу й Бога.

        Довіряти й надіятися на Господа, коли Він намножує хліби і годує тисячі народу, – це так природно! Коли Він уздоровлює невиліковно хворих і являє Свою славу – хто ще може сумніватися в Ньому? Коли у краї спокій, достаток роботи і високий заробіток – о, я так щиро і переконливо вірю і надіюся. «Коли увесь світ іде за Ним» – і я у перших рядах. Але коли Він заховав обличчя Своє, коли мрії про нову незалежну країну розхитані, коли замість царського трону Його піднімають на ганебний хрест, коли Творець рік і озер розбитими вустами шепоче «прагну» – то чи це Той, що про Нього «ми сподівалися, було…»?

        Так, це Він, Той Самий учора, сьогодні й навіки! Той, Хто після ганьби й зневаги, розп’яття й смерті – воскрес у величі й славі. Це Той, Хто робить непохитними кордони Свого царства у твоєму серці. Це Той, Хто промовляє: «З Моєї руки тебе ніхто не зможе вирвати». Це Він – Єдиний Володар зброї масового примирення, Один у полі Воїн, Захисник тих, у кого не похитнулась надія.

        Із святом Пасхи вас – дорогі брати та сестри!

        Христос воскрес! Христос воістину воскрес!

Роздуми

ЗА ЩО МЕНЕ Б’ЄШ?

Синюк Микола

           “Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле, коли ж добре,- за що Мене б’єш?” (Ів.18-23) — ця фраза прозвучала із уст Господа у ніч Його страждань…

           …Минула ніч (на 30.11.13) перевернула уяву багатьох українців про тих, хто “недаремно носить меч”, а саме — представників силових структур.Євангельський принцип: “хочеш не боятися влади — роби добро… бо володар — Божий слуга — тобі на добро… він месник злочинцеві… (Рим.13-4) — виконаний з точністю до навпаки.

Роздуми

О ЧУВСТВЕ ДОЛГА

Синюк Микола

    Мое поколение воспитывалось советской идеологической школой в духе беззаветной преданности партии, любимой Родине, Советскому Союзу. Чувство долга возвышалось в ранг некоторого «религиозного чувства», как-то: священный долг – защита своей Родины от врага.

Роздуми

ЮВІЛЕЙНІ ПОЦІЛУНКИ

Синюк Микола

        Народ святкує. Ще б пак — такі дати бувають один раз у 1025 років. Своєрідний ювілей віри християнської. Що маємо у підсумку?

        –  Тисяча двадцять п’ять років історії — тисячі християнських храмів;

        –  Мільйони охрещених — мільйони ненавчених основам віри;

        –  Маємо унікальні святині — не маємо особистої святості;

        –  Маємо мільйони надрукованих Біблій — не маємо Слова в серці;

        –  Президенти присягають на Євангелії — особисто ігноруючи її принципи;

        –  Маємо християнську державу — не маємо Христа царем…

Роздуми

ВІН ПРОСЛАВИТЬ МЕНЕ!

Синюк Микола

 Серед багатьох днів народження цей – унікальний. У день П’ятидесятниці народжена дитина, на імя «Церква», яка одразу заговорила, заговорила мовами багатьох народів – новими мовами!

Роздуми

ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ

Синюк Микола

       Дороги як долі – різні. З горами й долами, з несподіваними поворотами, з ямами й камінням, — все, як на дорозі, все як у житті.

Роздуми

Один у полі Воїн

Синюк Микола

Що означає перемогти? Бути першим, взяти верх над супротивником, диктувати свою волю переможеним, ділити території захоплених держав, не зломитися у випробуваннях, не бути як усі, стояти на п’єдесталі…???

  • 1
  • 2